Home Статьи

    статьи научный отдел

    Профілактика задухи для водних організмів в зимовий період

    Протягом січня 2017 року в  акваторії водойм Азовського басейну, а саме: в дельтах р.Тащенак та р.Малий Утлюк, а також в різних місцях Молочного лиману та на зимувальних ямах зєднувального каналу Азовське море – Молочний лиман  працівниками служби державної охорони Парку (Атманайське, Федотівське та Тубальське природоохоронні науково-дослідні відділення) вирубувались ополонки і встановлювались очеретяні снопи з метою сприяння кращому доступу кисню до води для водних живих ресурсів в умовах повного замерзання поверхні.


     

    Підсумки наукової діяльності за 5 років у V томі Літопису природи ПНПП

    Ведення Літопису природи у національному природному парку передбачене Законом УкраїниПро природно-заповідний фонд України(1992 рік). На виконання даного закону діє Положення про наукову та науково-технічну діяльність природних і біосферних заповідників та національних природних парків (29.10.2015 р. № 414).

    Цими документами визначено, що Літопис природи є основною формою узагальнення результатів наукових досліджень, головною науковою темою, яка ведеться постійно, а результати досліджень щорічно оформлюються у вигляді окремих томів.

    Приазовським національним природним парком, який існує з 10.02.2010р., підготовлено пять томів Літопису природи Приазовського НПП.

    В V томі Літопису природи (за 2015 р.) представлено аналіз наукової діяльності за пятирічний період (2011-2015 рр.):

    1.Підготовлено, передано до Мінприроди України і задепоновано в НТБ України 5 томів Літопису природи ПНПП за 2011-2015 роки:

    · І том Літопису природи (2011 р.) у 2 частинах, загальний обсяг 706 стр;

    · ІІ том Літопису природи (2012 р.)  - 482 стр.,

    · ІІІ том Літопису природи (2013 р.) - 433 стр.

    · ІV том Літопису природи (2014 р.) – 372 стр.

    · V том Літопису природи (2015 р.) -  650 стр. з коротким аналізом за 5-річний період діяльності до кожного розділу.

    2.Визначено і організовано моніторинг на 14 наукових полігонах території парку. Розроблено паспорти для більшої частини полігонів. Найбільша кількість виїздів на полігони з метою спостережнь здійснена в західній частині території парку, а саме на полігони № 6 «Степанівська коса», № 8 «Верхів’я Молочного лиману», № 6 "Правий берег Молочного лиману в районі Алтагирського лісництва» № 2 «Верхів’я Утлюкського лиману».

    3.Проводилась інвентаризація біорізноманіття парку, списки якої суттєво збільшилися за 5 років наукових досліджень з 2179 видів рослин і тварин в 2011 р. до 2841 вид рослин і тварин у 2015 р.:

    · кількість видів рослин парку:  з 1293 види в 2011 р. -  до 1325 видів в 2015 р.,

    · кількість видів тварин парку:  з 886 видів в 2011 р. - до 1516 видів в 2015 р.

    Достовірно встановлено за 5 років спостережень на території парку:

    · рослини -  574 види;

    · тварини -  837 видів:

    - безхребетні (крім комах) – 82 види,    комахи – 428 видів,

    - риби – 60 видів,    амфібії – 3 види,      плазуни – 8 видів,

    - птахи – 231 вид,   ссавці – 6 видів.

    4.Уточнювались списки рослин і тварин ПНПП, занесених в природоохоронні списки різних категорій. Так, списки видів, занесених до Червоної книги України збільшились:

    · в 2011 р.40 видів рослин і 121 вид тварин,

    · в 2015 р. 43 види рослин і 131 вид тварин.

    Достовірно відмічено за 5 років спостережень червонокнижнижні види на території парку:

    · рослини -  20 видів;

    · тварини:  88 видів, з них:

    - безхребетні (крім комах) – 2,     комахи – 20,

    - риби – 6,      плазуни – 3 ,           птахи – 51,     ссавці – 6.

    5.Організовано моніторинг на території ВБУ міжнародного значення: «Молочний лиман» і «Гирло р.Берди, Бердянська затока і Бердянська коса». Підготовлено оновлені варіанти паспортів 2 ВБУ і передано до Мінприроди України (2014 р.)

    Розроблена і реалізована "Програму моніторингових спостережень за станом екосистеми Молочний лиман під час проведення робіт з розчистки з’єднувального каналу між Молочним лиманом та Азовським морем в 2015 році".

    6.За 5 років співробітниками наукового відділу та відділу рекреації та екоосвіти опубліковано 163 наукові праці,  з них 12 –  за кордоном:

    2011 р.- 28,     2012 р. – 44,     2013 р. – 36,      2014 р. - 27 , 2015 р. – 28 праць.

    Вийшла з друку перша монографія про ПНПП «Конспект флори судинних рослин Приазовського національного природного парку» (2011 р.), співавтором якої є співробітник парку С.О.Яровий.

    Опубліковані 3 науково-популярні видання щодо біорізноманіття тварин парку:

    Вовк О.А., Барабоха Н.М. Ссавці Приазов’я / відп. ред. Н.М. Барабоха. – Мелітополь: ТОВ "Колор Принт", 2015. – 40 с.

    Мир птиц Приазовского национального природного парка / Дядичева Е.А., Барабоха Н.Н. – Мелитополь: Издательский дом Мелитопольской гододской типографии, 2014. – 44 с.

    Дядичева Е.А. Редкие и охраняемые птицы Северо-Западного Приазовья / отв. Ред. Н.Н. Барабоха. – Мелитополь: ООО "Колор Принт", 2015. – 40 с.

    7.Прийнято участь у 87 наукових конференціях, семінарах, нарадах, форумах (Київ, Ялта, Вілково, Мелітополь, Сімферополь, Севастополь, Херсон, Миколаїв, Феодосія, Бердянськ, Хотин, Польща, Литва, Росія, Естонія та ін.):

    2011 р. – 15,  2012 р. - 19,  2013 р. – 22,  2014 р. -14, 2015 р. - 17 конференцій.

    8.Співробітники наукового відділу проходили навчання на курсах підвищення кваліфікації з отриманням свідотств. Серед науковців парку 6 – закінчили апірантуру, 1- навчається в аспірантурі, 1- закінчив докторантуру.

    9.Проводились семінари для інспекторів відділу охорони з метою знайомства з біологією рослин і тварин парку, особливо рідкісних видів.

    Підготовлено природоохоронні рекомендації для інспекторів.

    10.Прийнято сумісно з МДПУ ім. Б.Хмельницького участь у І і ІІ міжнародному науковому і освітньому конкурсі The Quarry Life Award (Німеччина):

    · В 2012 р. проект ПНПП «Природне відновлення рослинного покриву з метою перспективи озеленення порушених земель» Жовтокам’янського кар’єру (Дніпропетровська обл.), зайняв ІІІ місце в цьому міжнародному конкурсі.

    · В 2014 р. проект ПНПП «Кар'єри як елемент екологічного виховання та освіти сучасної молоді», зайняв ІІ місце серед інших проектів в Україні.

    11.Проведена робота по включенню парку до списків кандидатів Смарагдової мережі Європи - на 32-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції 30 листопада 2012 року Приазовському НПП як об'єкту ПЗФ надано статус офіційно номінованого кандидата в Смарагдову мережу Європи (присвоено код UA0000092).

    12.Налагоджена співпраця з відділом з благоустрою та екології Мелітопольського міськвиконкому, за проханням якого проводилися огляди місцевих об’єктів ПЗФ і надавалися природоохоронні рекомендації щодо їх утримання.

    13.Щорічно проводились засідання НТР ПНПП відповідно планів:

    2011 р. – 2, 2012 р. - 3, 2013 р. – 3, 2014 р. – 3, 2015 р. – 4.

    14.Укладено 78 договорів про співпрацю з закладами освіти, науки, культури:

    2010 р. - 9 ,   2011 р. - 4, 2012 р. – 22,  2013 р. 26., 2014 р. – 10, 2015 р. - 8 договорів.

    15.Відповідно укладеним договорам на проведення виробничих та переддипломних практик з ТДАТУ, МДПУ ім. Б.Хмельницького, університетом «Україна», студенти цих ВНЗ щорічно проходили практику в офісі і на території Приазовського НПП.

    16.Підготовлені наукові обгрунтування для отримання лімітів на використання природних ресурсів на території парку.

    17.Проводився збір інформації для організації туристично-рекреаційної діяльності на території парку. Розпочато створення бази даних щодо бальнеологічних ресурсів та екотуристичного потеціалу парку.

    Прийнято участь у 3 туристичних виставках UITT"УКРАЇНА- Подорожі та Туризм", які організовані ДП "Прем'єр Експо (Україна) та ITE Group Pic (Великобританія). Підготовлено матеріал щодо ПНПП і представлено в надрукованому каталозі "Екологічнимй потенціал і національні природі парки України"

    Постійно проводились консультації з головою правління обласного відділеня Спілки сприяння розвитку зеленого туризму в Україні, з представниками туристичних організацій, передавалась інформація для формування місцевих туристичних путівників.

     

     

    Науково-технічна рада парку

     

    8.10.14 р. відбулось планове засідання Науково-технічної ради ПНПП в аудиторії природничо-географічного факультету МДПУ ім.Б.Хмельницького, який є науковим куратором парку. На засідання були запрошені, крім членів НТР, начальники відділів ПНПП та їх заступники, начальники ПОНДВ.

    Розглятуто такі питання порядку денного:

    1.Про проведення заходів, присвячених Всеукраїнській акції «Першоцвіти», Всесвітньому дню ВБУ, Міжнародному дню води, Міжнародному дню птахів, Дню довкілля.

    2.Про затвердження методичних природоохоронних рекоментацій, підготовлених науковим відділом ПНПП

    3.Про узгодження лімітів на використання природних ресурсів (заготівля очерету) на 2015 р.

    4.Про екологічний стан ВБУ міжнародного значення на території Приазовського НПП та заходи по охороні та відтворенню їх екосистем.

    5.Про зміни в Проекті організації ПНПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів, затвердженого Мінприроди України.

    З зазначених питань виступили з підготовленою мультимедійною презентацією начальник наукового відділу Н.М.Барабоха, заступник начальника наукового відділу С.О.Яровий, заступник начальника відділу держохорони М.І.Попков, член НТР, с.н.с. В.О.Демченко. Виступи були ілюстровані слайдами з ландшафтами та картосхемами ВБУ, видами першоцвітів, фото екозаходів в різних закладах освіти та культури та інш.


    Кожне питання порядку денного супроводжувалося живим обговоренням, конкретними запитаннями і пропозиціями, які були враховані в рішеннях засідання НТР. Найбільш цікаві питання та суттєві пропозиції висловили члени НТР О.І.Кошелєв та В.П.Воровка.


    Безумовно, найбільший інтерес викликало обговорення питання "Про екологічний стан ВБУ міжнародного значення на території Приазовського НПП та заходи по охороні та відтворенню їх екосистем". Особлива увага у виступах приділялась ВБУ Молочний лиман, для якого характерні сучасні суттєві зміни його гідрологічного та гідрохімічного режиму у зв'язку з функціонуванням з'єднувального каналу Молочний лиман-Азовське море (нижче представлена довідка з інформацією щодо сучасного стану з'єднувального каналу та Молочного лиману).


    Присутні на засіданні були інформовані щодо затвердження 13.08.2014 р. Мінприроди Проекту організації ПНПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів. Цей документ регламентує основну діяльність співробітників парку на протязі 10 років, тому до доповідача В.О.Демченко було достатньо запитань як від членів НРТ, так і від присутніх начальників ПОНДВ, на які він детально відповів, використовуючи картосхеми мультимедійної презентації.

    Засідання НТР пройшло конструктивно та відповідно регламенту.

     

     

    Довідка

    Інформація

    щодо сучасного стану

    з'єднувального каналу Молочний лиман-Азовське море

    та Молочного лиману

    (за результатами обстеження науковими співробітниками парку - В.О.Демченко, С.О.Яровим, Дядічевою О.А.)

    16 червня 2014 р. відбулося з’єднання лиману з морем. На теперішній час по з'єднувальному каналу проходить вода з Азовського моря до Молочного лиману, тим самим відбувається зв'язок між цими двома водними об'єктами. Цей зв'язок односторонній, вода постійно поступає в лиман з швидкістю до 1,9 м/с, а в період з сильним вітром – до 3 м/с.

    Ширина каналу зі сторони моря має ширину до 95 м, глибину 1,5-2,5 м. Після мосту ширина протоки зменшується до 60-10 м з різними глибинами. В подальшому канал звужується і його ширина коливається в межах 17-20 метрів. Глибина на даному відрізку каналу від 1,6 до 2,5 метрів.

    Екологічний стан Молочного лиману поліпшується, що обумовлено змінами гідрологічного та гідрохімічного стану водойми в наслідок функціонування з'єднувального каналу між лиманом і морем.

    Щомісячно рівень води в Молочному лимані збільшується приблизно на 30 см. За розрахунками в лиман надходить до 70 м3/с морських вод. На окремих ділянках правого берега лиману (в районі с. Богатирь) вода підійшла до корінного берега. У кінці серпня в районі с. Богатирь вода підійшла до берега в порівняні з початком червня на 82 м, а рівень піднявся на 56 см, на теперішній час – на 102 см.

    Солоність води, яка заходить з Азовського моря в лиман, становить 8-9,5 г/л. Інтенсивне надходження морської води опріснює нижню частину лиману, в районі миса Кубек солоність води 17 серпня 2014 р. становила 48г/л.

    Солоність лиманської води в цілому зменшилась майже втричі. Так, величина солоності до встановлення постійного зв'язку Молочного лиману з морем в центральній частині лиману становила 95-98 г/л (в районі с.Богатир), вже через два тижні солоність води в данному районі зменшилася до 88,6 г/л (2.07.2014), 15 червня 2014 р. - до 64,0 г/л, 17 вересня – до 54 г/л, 7 жовтня 2014 р. – до 48 г/л. За даними останнього обстеження правого берега Молочного лиману (07.10.14 р.) солоність його води становила в районі Шелюговського поду – 53 г/л, Охрімівського поду – 34 г/л, Кирилівської затоки – 30 г/л.

    Тенденція опріснення лиманської води представлена даними динаміки величини солоності (рис. 1). Слід відмітити, що в серпні спостерігалося підняття солоності, що було пов’язано з інтенсивним випаровуванням з поверхні лиману. Таким чином, спостерігається стабільне зниження величини солоності лиманської води в результаті постійного надходження морської води по функціонуючому з'єднувальному каналу.

    Позитивні зміни гідрологічного та гідрохімічного режиму Молочного лиману сприяли появі певних видів фауни. Фіксується поява представників іхтіофауни (піленгас, атерина, глоса). За результатами обстеження 15.07.2014 року встановлено захід з Азовського моря до каналу цьоголіток, двохліток та трьохліток піленгасу. Їх чисельність оцінити було складно у зв’язку з інтенсивною течією в каналі. Кількість «всплесків» під час проходження каналу становила 1-2 особини на 20 метрів. За результатами обстеження 17.09.2014 року встановлено захід з Азовського моря до лиману цьоголіток, двохліток та трьохліток піленгасу. Також в нижній частині лимані реєструється молодь камбали глоси та атерини. Окрім піленгасу в лимані присутні артемія та хірономіди, чисельність і біомаса яких досить висока. Біомаса водних безхребетних (артемія та один вид личинок комарів родини хирономіди) в Молочному лимані протягом весняно-літного сезону 2014 р. була невисокою і зростала з квітня по серпень. Так, на моніторинговій станції в околицях с. Богатир біомаса хірономід коливалась від 2,2 г/м2 в квітні до 13,3 г/м2 – в серпні, а біомаса артемії - від 0,1 до 1,4 г/м2 (табл. 1).

     

    Таблиця 1.

     

    Біомаса безхребетних Молочного лиману в 2014 р. в околицях с. Богатир

    Вид

    квітень

    травень

    червень

    липень

    серпень

    1

    Ch. salinarius

    2,2

    3,6

    10,1

    12,3

    13,3

    2

    A. salina

    0,1

    1,2

    1,4

    1,4

     

    На ділянці лиману прилеглій до каналу значення біомаси хірономід були вищими, ніж в околицях с. Богатир. Так, в літній період вона коливалась від 12,4 до 16,5 г/м2.

    Слід відмітити, що у зв'язку з значним збільшенням водного дзеркала та зменшенням солоності води, в період осінньої міграції 2014 р. на лимані та його узбережжі спостерігалась значна кількість представників орнітофауни. Так, за результатами обстеження 7.10.2014 р. правого берега лиману було обліковано понад 25 тис. особин 27 видів птахів (в т.ч. 24 види водно-болотних птахів), що відповідає кретирію Рамсарського водно-болотного угіддя (критерій 5). Так, в верхів'ї Молочного лиману було обліковано брижача (турухтан) 164 особини, чинянки малої (чирок-свистунок) -3260 ос., шилохвоста – 902 ос. та інш.; в районі Охрімівського поду обліковано брижача – 845 ос., мартина тонкодзьобого – 2500 ос. та інш. видів; в Кирилівській затоці – галагаза – 1150 ос., шилохвоста – 50 ос. та інш. видів; на Кирилівській косі (Пересип) обліковано журавля сірого – 35 ос., лебідя-шипуна – 18 ос., галагаза – 4300 ос., побережника чорногрудого – 800 ос., свища – 150 ос., черні морської – 170 ос., чирянки малої – 1400 ос., шилохвоста – 730 ос. та інш. видів.

    В цілому слід вказати на позитивну тенденцію змін в Молочному лимані. Відбулося часткове опріснення лиману та підняття рівня води, збільшення водного дзеркала та, як наслідок, збільшення видого різноманіття та чисельності лиманної та прибережної фауни у порівнянні з останніми роками, коли був порушений постійний водний зв'язок лиману з Азовським морем.

    Необхідно продовжити моніторинг стану Молочного лиману та з'єднувального каналу для оцінки можливих термінів опріснення лиману та прогнозування процесів відновлення екосистеми лиману в цілому.

    Н.М.Барабоха

    Начальник наукового відділу ПНПП

     

     


     


     

    Обновлено (15.10.2014 22:47)

     

    «Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти»

    12–13 червня 2014 року в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти»

    Участь у ній взяли близько 300 науковців із 9 країн – представники 80 провідних вітчизняних та зарубіжних університетів і наукових установ.

    Із вітанням до учасників конференції звернувся ректор Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, доктор філософських наук, професор Молодиченко Валентин Вікторович.

    Учасників конференції також вітали Андрущенко Віктор Петрович – доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ); Бурвіте Сигіта – доктор соціальних наук, професор кафедри соціальної педагогіки Литовського едукологічного університету (м. Вільнюс, Литва); Джельова Антоанета Стефанова – головний асистент кафедри загального мовознавства та історії болгарської мови Пловдивського університету «Паїсій Хілендарський» (м. Пловдив, Болгарія); Протоієрей Максим – настоятель храму Св. Георгія Победоносця, Благочинний Мелітопольських Церков (м. Мелітополь).

    Участь в конференції також прийняв заступник начальника відділу рекреації та екоосвіти Приазовського національного парку Барабоха Олексій Павлович .


     

    Науковці парку в гостях у вихованців Бердянської станції юннатів

     

    Співробітники наукового відділу парку 19.06.2014 р. були в гостях у вихованців Бердянської станції юних натуралістів, які відпочивають у літньому таборі при станції.

    Обновлено (01.07.2014 05:14)

    Подробнее...

     
    Еще статьи...