Home Новости

    The News

    Підготовка до ЕКОФОРУМА

    В Запоріжжі 30.05-1.06.2018 р. планується проведення 2-го спеціалізованого міжнародного Запорізького екологічного форуму.

     

    Мелітополь має плани прийняти участь, що було озвучено на засіданні робочої групи з підготовки участі м.Мелітополя у щорічному екофорумі, яке було проведене 14.05.2018 р. і куди було запрошено начальника наукового відділу парку. За рішенням наради  доручено Приазовському парку разом з іншими закладами освіти міста підготувати і передати організаторам  відеоінформацію щодо еколого-просвітительської та природоохоронної діяльності. Таку інформацію 16 травня у вигляді декількох мультимедійних презентацій науковий відділ парку передав  організаторам, а також готує для виставки під час проведення екофорума  друковані інформматеріали.

    Обновлено (24.05.2018 11:56)

     

    Науковці на обліках в західній частині парку

    17 травня 2018 р. науковці парку здійснили плановий виїзд на територію 3 ПОНДВ – Атманайське, Степанівське та Федотівське.  Погодні умови сприяли проведенню польових досліджень – тепло, сонячно, майже відсутній вітер.

    Першими відвідали науковий полігон № 8 "Верхів’я Молочного лиману". Біля с.Мирне на степовому схилі Молочного лиману протяжністю  1,5 км на 150-200 м відмічено: асоціації ковили Лесінга (ЧКУ), мигдалю степового (Зелена книга України, ЗКУ), ефедри двоколоскової (Регіональний червоний список рослин Запорізької області, РЧСЗО), окремі особини тамарикса стрункого (ЧКУ), белевалії сарматської (РЧСЗО), сухостій ковили волосистої (ЧКУ).

    На полігоні № 2 "Верхів’я Утлюкського лиману"  в акваторії лиману біля Давидівської дамби та біля правого берега ботаніки відмітили асоціації жовтецю Ріона (ЗКУ) та куги приморської (ЗКУ).

    На правому березі біля верхів’я Утлюцького лиману обліковано асоціацію ковили Лессінга.

    На Атманайскій дамбі обліковано катран понтійский, тамарикс стрункий (6 особин, ЧКУ).

     

    На полігоні № 1 "Сивашик" (правий степовий схил протяжністю 3 -3,5 км на 100-150 м) відмічено угрупування ковили  Лессінга з ковилою українською, проведено обліки астрагалу зігнутого (ЧКУ, МСОП, ЄЧС), белевалії сарматської та півників карликових (РЧСЗО).

    На Федотовій косі полігон № 3 проведено геоботанічний опис літоральної, степової та лучної рослинності, обліковано ряд червонокнижних видів (астрагал дніпровський та інш.)

     

    На полігонах № 3, 4, 8  відібрані гідробіологічні проби, які потребують камеральної обробки.  Також за результатами візуальних спостережень у водоймах відмічено наявність  представників іхтіофауни: піленгас – близько 40 дорослих особин на верхів’ї Молочного лиману  на мілководді, великі скупчення молоді піленгасу у прибережній частині Сивашика розмірами до 15 см. У пробі на Федотовій косі були виявлені личинки хамси.

    Обновлено (24.05.2018 12:05)

     

    10 вересня 2017р. – Всесвітній день журавля

    На території Приазовського НПП зустрічається 2 види журавлів – сірий та степовий. Обидва види в Україні охороняються законом і занесені до Червоної книги України.

    Сірого журавля у Приазовському НПП можна зустріти щорічно: навесні, влітку та восени. Найбільші зграї цих птахів спостерігаються тут весною у березні та восени, коли вони мігрують і зупиняються в угіддях парку на відпочинок, годівлю та ночівлю. У ці періоди скупчення по 300 – 800 птахів можна побачити як на узбережжях і мілководдях водойм (на Молочному, Утлюцькому лиманах, озерах та заливних луках в основі Бердянської коси), так і на прилеглих полях. Частина птахів, що не розмножуються певного року, літують (тобто проводять все літо) в дельтових ділянках річок (Молочної, Берди). В різні роки їх буває від 4-6 до 90-150.

    Степовий журавель у Приазовському НПП – рідкісний вид, зустрічається нерегулярно. Останній раз спостерігали 4-х птахів у 2014 році у верхівях Молочного лиману.

    Головними загрозами для журавлів під час міграцій є браконьєрство та використання, з порушенням технології, отруєного зерна на полях при боротьбі з гризунами. Саме захисту цих чудових птахів присвячений Всесвітній день журавля, що святкується щорічно, у другу неділю вересня.

    Ст.н.с. Приазовського НПП О.А.Дядічева(фото із ресурсів Інтернет)

    Обновлено (11.09.2017 05:17)

     

    2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь

    Водно-болотні угіддя мають велике екологічне значення як місця перебування двох третин усіх видів тваринного і рослинного світу. З водно-болотними угіддями в першу чергу екологічно пов'язані водоплавні птахи, що потребують захисту, адже велика кількість водно-болотних угідь розташовані на територіях декількох держав і їх деградація та зникнення будуть мати глобальний характер.

    Наприклад, водозбірний басейн Дніпра розташовано на території Росії, Білорусі та України; басейн Дунаю охоплює 14 країн Європи. Негативний вплив на водно-болотні угіддя однієї країни може поширюватися далеко за її межі. Збереження багатьох видів тварин, перш за все мігруючих риб та птахів, потребує скоординованих зусиль багатьох країн.

    У зв’язку з цим 2 лютого 1971 року в м. Рамсар в Ірані була підписана перша глобальна екологічна угода з охорони та збереження природних ресурсів — Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища перебування водоплавних птахів або Рамсарська конвенція.

    Сьогодні мета цієї угоди розширилась на всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

    Відповідно до ст. 1 Конвенції: водно-болотні угіддя — райони боліт, фенів, торфовищ або водойм — природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів. Водно-болотні угіддя – це один із типів ключових екосистем, що виконують важливі екологічні функції: забезпечення суходолу прісною водою, регулювання гідрологічних процесів (поверхневого та підземного стоку), очищення води, регулювання стоку повеневих вод, акумулювання вуглецю, збереження біорізноманіття, а також джерело біомаси як альтернативної енергії.

    Рамсарська конвенція є загальносвітовою платформою для співпраці, забезпечує координацію зусиль багатьох держав щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь, створення єдиних методичних підходів до цього, стимулює обмін інформацією та розповсюдження екологічних знань. До цієї угоди вже приєдналося 144 держави, а кількість угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 млн. га.

    Україна приєдналась до Рамсарської конвенції 1 грудня 1991 року. Це пов’язано з тим, що ще у 1975 році статус водно-болотних угідь міжнародного значення було надано чотирьом водно-болотним угіддям України (Ягорлицькій, Тендрівській та Каркінітській затоках і Дунайським плавням) загальною площею 211 тис. га.

    В 2002 році з метою реалізації Закону України «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_031, постановою Кабінету Міністрів України був затверджений «Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення».

    На території України 37водно-болотних угіддя, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією, загальною площею 770 545 гектари.

    На території Запорізької області розташовано 5 водно-болотних угідь міжнародного значення – «Молочний лиман», «Коса Обіточна та затока Обіточна», «Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська», «Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків». Загальна площа водно-болотних угідь області складає 36014,25 га. В межах територій водно-болотних угідь розташовані території об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. А саме – заказники «Коса Обіточна», «Молочний лиман», «Заплава р. Берда», «Великі та Малі Кучугури», Приазовський національний природний парк, Національний природний парк «Великий луг».

    У відділі з благоустрою та екології виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь,   вул. Я. Мудрого, 2, тел. 44-45-54) Приазовський національний природний парк проводить виставку «Водно-болотні угіддя-2017».


     

    Обновлено (31.01.2017 12:05)

     

    До Всесвітнього дня ВБУ в 2016 р.

    В 2016 р. Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом "Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування".

    Приазовським НПП проведені заходи щодо відзначення Всесвітнього дня ВБУ, які мали основні три напрями – науково-дослідний, природоохоронний та еколого-освітній. Заходи проводилися в січні – лютому 2016 р.

    На території парку розташовані 2 ВБУ міжнародного значення:

    - «Молочний лиман»,

    - «Гирло р.Берди, Бердянська коса та Бердянська затока».

    Крім того на територіє парку є 2 ВБУ національного значення («Утлюцький лиман», «Озеро-лиман Сивашик») та ВБУ місцевого значення («Тубальський лиман», «Гирло р.Корсак»), дослідженню та охороні яких приділяється постійна увага.

    Усі ВБУ парку мають статус об’єктів ПЗФ України загальнодержавного чи місцевого значення.

    ВБУ парку, особливо міжнародного значення, є джерелом багатьох природних ресурсів, а саме: рекреаційних, бальнеологічних (лікувальні грязі, кліматичні ресурси), біологічних, мінеральних, естетичних тощо.

    Наявність рекреаційних зон націлює парк на організацію туристичної та рекреаційно-оздоровчої діяльності на його території.

    На території ВБУ національного природного парку є поклади лікувальних мулів - пелоїдів. За хімічним вмістом бруду є слабосульфідними мулами високої або низької мінералізації. Родовища грязей відомі в Молочному лимані (гирло р. Тащенак - Радивонівська затоку Молочного лиману), в Бердянських озерах-лиманах (ВБУ Гирло р.Берди, Бердянська коса та Бердянська затока), гирло р. Корсак (поблизу с. Строганівка. Пелоїди використовуються для надання бальнеопроцедур в бальнеокомплексі санаторно-курортних закладів Приазов’я.

    На узбережжі Молочного лиману (с. Богатир та коса Пересип, смт Кирилівка) сформувався рекреаційний комплекс, який оцінюється у 50-70 тис. відпочиваючих На узбережжі лиману розташовані установи відпочинку та оздоровлення людей, з них близько 30 дитячих оздоровчих центрів, більшість з яких не функціонувала в останні роки у звязку з значним зниженням рівня води в лимані в результаті відсутності постійного водного звязку лимана  з морем.

    ВБУ Молочний лиман та Утлюкський лиман мають важливе значення для рибогосподарської діяльності всього Азовського басейну, оскільки є нерестилищем багатьох цінних промислових видів риб (піленгас, глоса, бички та ін.), а також місцем нагулу (піленгас, чорноморські кефалі сингіль та лобан, бички та ін.) та зимівлі.

    Подробнее...

     
    Еще статьи...