Home

    Виїзди науковців на початку літа

    Моніторингові спостереження проводяться на наукових полігонах парку  та суміжних територіях з метою накопичення бази даних щодо біоти та змін екологічного стану окремих природних об’єктів, в першу чергу, ВБУ і об’єктів ПЗФ.

    Так, у кінці травня ентомолог парку проводив спостереження на території Мелітопольського району в околицях с.Полянівка, де серед значного різноманіття комах був відмічен уперше для території району червонокнижний вид аскалаф строкатий.

    Науковці парку в таборі "Простір-2016"

    15.06.16 р. науковці парку відвідали вихованців ЦЕНТУМ м.Мелітополя (близько 40 учнів), які в цей час базувалися у літньому наметовому еколого-краєзнавчому таборі "Простір-2016" на косі Пересип (ДОК "Морський"). Були проведені тренінги та екскурсія по території Приазовського НПП (коси Кирилівська і Степанівська), передана презентація до Всесвітнього Дня боротьби з опустелюванням та посухою, відзначенню якого і був присвячений виїзд науковців в табір.

    В організації та проведенні екскурсії приймали участь ботанік, гідробіолог, герпетолог та орнітолог наукового відділу парку. Разом з науковцями та керівниками екологічного табору юні екологи пройшли берегом моря уздовж Кирилівської коси до з’єднувального каналу лиман – море, потім по берегу частини каналу і повернулися до табору стежкою, що проходить через солончаково-степову частину коси. Відзначено масове цвітіння в’язелю строкатого, люцерни Котова, шавлії сухостепової, цміну піщаного, буркуна лікарського та білого. Рідкісла флора представлена поодинокими рослинами морівниці прибережної, астрагалу дніпровського, тамарикса стрункого та масовим зростанням катрану понтійського. Таке флористичне різноманіття створювало яскравий та строкатий килим, який під сонячними промінями наповнював повітря чудовими ароматами.

    На маршруті екскурсії спостерігали 26 видів птахів, типових для приморських біотопів Приазовського НПП. Серед гніздових видів домінувала ластівка берегова, що будує нори в піщаних урвищах і схилах уздовж берега моря та з’єднувального каналу. Її нарахували 5 гніздових поселень (колоній) загальною чисельністю понад 450 пар.

    Серед інших гніздових видів спостерігали галку, ластівок сільську та міську, серпокрильця чорного, горлицю кільчасту, зозулю, кібчика, очеретянок велику та індійську, кропив’янку сіру, кам’янку лису, коноплянку. На самій території екологічного табору виявили на гніздуванні такі види, як шпак, горобець домовий, плиска біла, кам’янка звичайна, сова вухата. На мілководдях та узбережжях з’єднувального каналу лиман – море у значній кількості зібралися на годівлю чепура мала (близько 130 особин), мартин тонкодзьобий (близько 550 особин) та мартин звичайний (70 особин), яких приваблювала велика кількість дрібної рибки – атерини в каналі. В невеликій кількості зустрічалися також чапля сіра, чепурна велика, мартин жовтоногий, галагаз, коловодник звичайний.

    Орнітологічні спостереження

    Після закінчення екскурсії були проведені обліки птахів на території наукового полігону № 9 «Степанівська коса» - уздовж берега моря, де спостерігалось загалом 14 видів, переважав за чисельністю мартин жовтоногий (близько 540 особин). Також провели обліки птахів уздовж лівого берега Молочного лиману, в околицях сіл Олександрівка, Вікторівка, Дунаївка та Гирсівка. Всього було обліковано 17 видів водно-болотних птахів та 19 суходольних видів. Серед птахів, занесених у Червону книгу України, зустрічалися на гніздуванні кулик-довгоніг та чоботар.

    Гідробіологічні спостереження

    Також були проведені заходи щодо продовження гідробіологічного моніторингу Молочного лиману. Матеріал для аналізу був взятий у шести пунктах уздовж Степанівської коси і по правому берегу лиману до району села Гірсовка : біля промоїни, Азовське море (1), околиці Степанівки-1, Азовське море(2), околиці села Вікторівка (3,4), в районі острова «Підкова»(5) та біля острова «Довгий»(6).


    Наразі у Молочному лимані спостерігається ріст трофності водойми у зв’язку з незавершеними процесами розпаду залишків вищої рослинності після заповнення та сезонним потеплінням. Високий рівень органічної речовини у воді сприяє розвитку планктонних ракоподібних, але за відсутності динамічного водообміну із Азовським морем очевидним є збідніння видового складу зоопланктонних спільнот. Так, абсолютним домінуючим видом постає бокоплав Gammarus equicauda, численність якого складає 250-300 екз/м3. Другим, але значно меньшим за біомассою, є гарпактицид Harpacticus uniremis. Також як і раніше присутня велика кількість полігалінних коловерток. Даний гідробіологічний стан демонструє сприятливі умови для харчування камбалових та кефалевих риб, але це дуже нестабільні показники. Відсутність повноцінного з’єднання лиману із Азовським морем в час сезонного потепління може призвести до різкого погіршення кисневого режиму та загибелі значної частки присутніх риб. Поновлення постійного динамічного водообміну у найближчий час є гострою необхідністю не тільки для підтримки задовільного рівня кисню, але і для осіннього виходу в море існуючої популяції піленгасу.

     

     

     

    Обновлено (06.07.2016 04:32)