Home

    Травневий моніторинг на Степаніській косі

    24-25 травня було здійснено експедиційний виїзд на територію ландшафтного заказника "Степанівська коса" в складі: орнітолог Олена Дядічева,, ентомолог Сергій Сучков, гідробіологи Олександр Антоновський та Вадим Ткаченко.

     

    24-25 травня 2016 року було проведено орнітологічне обстеження наукового полігону «Степанівська коса» та прилеглої ділянки узбережжя Молочного лиману в напрямку до с.Олександрівка. На Степанівській косі облік птахів проводився уздовж стандартного облікового маршруту довжиною близько 10 км. В цей період спостерігалося як завершення весняної міграції птахів, переважно різних видів куликів, так і гніздування куликів, крячків, мартинів, деяких хижих і горобцеподібних птахів. Всього тільки на Степанівській косі було відмічено 46 видів птахів. Серед мігрантів найчисельнішими були два види куликів – побережник чорногрудий (понад 3600 особин) і сивка морська (740 особин), спостерігалися також крем’яшник (13 особин), кульон великий (6), мартин звичайний (70).

    Після відновлення сполучення Молочного лиману з Азовським морем на Степанівській косі вперше спостерігалося відновлення колоніального гніздування водно-болотних видів, яке припинилось після пересихання Олександрівської затоки. На одному з нових невеликих острівців, що утворився після надходження води в затоку, сформувалась багатовидова колонія крячків річкового (близько 150 пар) та рябодзьобого, мартина тонкодзьобого (близько 100 пар), чоботара (3-4 пари), коловодника звичайного (4 пари), пісочника морського (2 пари). Гніздування перебуває на стадії початку відкладання яєць, але наразі переважно не успішне через хижацтво пари сірих ворон, що виносять з гнізд і поїдають більшість яєць. По одному виводку пухових пташенят спостерігалось у чоботара та крижня. У приморській частині коси, на піщаному урвищі утворилась невелика гніздова колонія ластівки берегової (близько 120 нір), де гніздування проходить успішно.


    Серед інших, неколоніальних гніздових птахів, що спостерігалися на Степанівській косі 24-25 травня можна назвати два осілих види куроподібних – куріпку сіру (2 пари) та фазана (1 пара), два види соколоподібних, таких як боривітер звичайний (3-5 пар) та кібчик (3 пари), зустрічалися також зозуля, одуд і сова вухата. Серед гніздових горобцеподібних птахів, крім вже згаданої ластівки берегової, найчисленнішими були жайворонок польовий (36 пар на маршруті), кропив’янка сіра та очеретянка індійська (по 17 пар), галка, ворона сіра. В невеликій чисельності спостерігались на гніздуванні сорокопуди чорнолобий (4 пари) та терновий (1 пара), шпак звичайний, щеврик польовий, трав’янка чорноголова, ластівка сільська, сорока. Серед птахів, що не гніздилися на Степанівській косі, але утворювали кормові скупчення, найчисленнішими були галагаз (110 особин), чаплі – чепура велика (31), чепура мала (26) та чапля сіра (14). В затоках лиману та каналі лиман-море в цей час перебувала значна кількість дрібної риби (піленгасу, атерини), що приваблювало до таких мілководь зграї мартинів – тонкодзьобого (понад 1200 особин) та жовтоногого (понад 180 особин), на косах спостерігались скупчення крячка рябодзьобого (понад 570 особин).

    Треба зазначити, що під час експедицийного виїзду на Степанівській косі зареєстровано 5 видів птахів, занесених у Червону книгу України, це – чоботар, пісочник морський, кульон великий, крячок малий та косар. Зустріч трьох особин косара була особливо цікавою, тому що цей вид досить рідко спостерігається у Приазовському НПП, а на Степанівській косі – взагалі вперше від часу створення національного парку.

    Ентомологічні спостереження проводилися вдень на маршруті та вночі методом привабливання на світло. Під час роботи на маршруті було відмічено близько 25 денних метеликів та інших комах, серед яких 2 червонокнижних види (сколія-гігант та дозорець імператор) та один вид жуків з родини карапузиків, який уперше відмічається для території парку. Нічні обліки комах в досить несприятливих погодних умовах (сильний вітер) дозволили фіксувати майже 30 видів, серед яких 2 охоронюваних види – совка сокиркова (Червона книга України) та бражник обліпіховий (Європейський червоний список).

    В процесі гідробіологічного моніторингу було проведено відбір зообентосних та зоопланктонних проб в прибережних до Степанівської коси акваторіях Азовського моря та Молочного лиману.

    Порівняно до осінніх обліків минулого року прибережні мілководдя Азовського моря в районі Степанівської коси мають такі ж самі сприятливі умови для розвитку безхребетних, що підтверджують візуальні огляди зціджених проб. Температурний та кисневий показники складали 20,7˚С і 5,2-6,8 мг/л відповідно. Як і раніше основним об’єктом залишаються веслоногі ракоподібні які генеративно складають кормову базу планктофагів. Стосовно до зообентосу, були відмічені масові види двостулкових молюсків Mya arenaria та Anadara inaequivalvis.

    Не можно не відмітити, що стан зоопланктону Олександрівської затоки Молочного лиману зазнав позитивних змін. Велика кількість  бокоплавів Gammarus equicauda, та поява двостулкового моллюску Mytilaster lineatus не має нічого спільного із торішними спостереженнями, які демонстрували лише малу кількість полігалінних коловерток. Таким чином, за результатами останнього виїзду маємо наявне покращення стану популяцій основних планктонних видів безхребетних ракоподібних тварин.

    Температура поза прогрітими мілководдями лиману складала 25,5˚С, а кисневий показних 7 мг/л. У теплих зонах, на глибині до 30см були виявлені великі скупчення нагульної молоді піленгаса Liza haematocheilus віком до двох років, що вказує на поступове відновлення загального гідрохімічного та гідрологічного стану водойми.

     

     

    Обновлено (31.05.2016 06:21)