Home

    Цінність Молочного лиману як унікального водно-болотного комплексу

     

    Молочний лиман входить до складу Приазовського національного природного парку, який є одним з найбільших за площею об’єктів природно-заповідного фонду України і номінований кандидат до Смарагдової мережі Європи (відповідно рішення 32-го засідання Постійного комітету Бернської конвенції від 30.11.2012 р. Приазовський НПП отримав статус офіційно номінованого кандидата в Смарагдову мережу Європи під кодом UA0000092).

    Молочний лиман має міжнародне, загальнонаціональне та регіональне значення:

    1.Молочний лиман з 2003 р. має статус водно-болотного угіддя (ВБУ) міжнародного значення (Рамсарська конвенція) як унікальний природний комплекс, що має високе значення як для біосфери в цілому, так і для людини зокрема. Як рамсарське угіддя лиман забезпечує умови для гніздування кількох тисяч пар та зимування птахів водно-болотного комплексу; тут регулярно перебуває більше 20 тис. особин водно-болотних птахів і збирається велика кількість представників гусеподібних, голінастих та сивкоподібних. Прибережні ділянки, острови та плавні лиману є прекрасними біотопами для гніздування різноманітних птахів, життя яких безпосередньо чи побічно пов’язане з водою.

    2.Молочний лиман - це гідрологічний заказник загальнодержавного значення, створений у 1974 р. з метою збереження унікальної напівзакритої водойми, поселень водно–болотних птахів, місць нересту та нагулу цінних морських видів риб, охорони в природному стані всього гідрологічного комплексу.

    3.Молочний лиман виступає частиною головного Європейського міграційного коридору навколоводних та водно-болотних птахів та є важливим елементом у загальній структурі екологічної мережі регіонального, національного та загальноєвропейського рівнів.

    4.Біологічний комплекс ВБУ Молочний лиман характеризується високим різноманіттям :

    - 274 види птахів з їх чисельністю у різні сезони понад 250 тис. особин;

    - більш 300 видів інших представників біологічного комплексу.

    5.Лиман є важливою територією для зберігання рідкісних видів тварин та рослин:

    - 44 види птахів занесені до Червоної книги України,

    - 15 видів птахів охороняються Міжнародним союзом охорони природи,

    - 33 види комах занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку;

    - 33 види судинних рослин, знаходяться під охороною на Світовому, Європейському та загальнодержавному рівнях.

    6.Лиман є одним з найбільш продуктивних водойм з 22 ВБУ півдня України, джерелом багатьох природних ресурсів, а саме: рекреаційних, бальнеологічних (лікувальні грязі, кліматичні ресурси), біологічних, мінеральних, естетичних тощо.

    7.На узбережжі Молочного лиману (с. Богатир та коса Пересип, смт Кирилівка) сформувався рекреаційний комплекс, який оцінюється у 50-70 тис. відпочиваючих На узбережжі лиману розташовані установи відпочинку та оздоровлення людей, з них близько 30 дитячих оздоровчих центрів, більшість з яких не функціонувала в останні роки.

    8.Водойма має важливе значення для рибогосподарської діяльності всього Азовського басейну, оскільки є нерестилищем багатьох цінних промислових видів риб (піленгас, глоса, бички та ін.), а також місцем нагулу (піленгас, чорноморські кефалі сингіль та лобан, бички та ін.) та зимівлі. Молочний лиман відіграє значну роль у відтворенні популяцій піленгасу та камбали-глоси в Азовському басейні.

    Сучасний стан Молочного лиману

    Сучасний стан Молочний лиману показує відновлювальну тенденцію водного балансу акваторії лиману та екосистеми в цілому.

    На сьогодні в результаті постійного водного сполучення з Азовським морем площа водного дзеркала в лимані відновлена до його природного стану 70-х – 80-х років, вода підійшла до корінних берегів. Рівень води піднявся, максимальні глибини - 2,9 м, середні глибини - 1,6 м. В результаті спостерігається розпріснення води до природної солоності лиману 26-34 ‰ (порівняти з літом 2013 р. – солоність лиманської води становила 85-100‰).

    На сьогодні в лимані відмічається поступове відновлення його біорізноманіття та збільшення біомаси представників водної флори та та фауни: бентосної рослинності (камка, рдест, та ін.), водоростей (ентероморфа, кладофора та ін.), зоопланктону та зообентосу (коловратки, бокоплави та ін), деяких видів риб (атерина, камбала-глоса, піленгас, сингіль, бичок-трав’яник та ін.).

    Таким чином, кількісні показники фіто- та зоопланктону забезпечують майже на 85% кормову базу для орніто- та іхтіофауни. Міграція деяких біологічних організмів з Азовського моря до лиману спостерігається через з’єднувальний канал, який повинен бути постійно діючим, відкритим. Такі біологічні організми представлені вищою бентосною рослинністю, водоростями, креветками та деякими видами риб (піленгас, камбала глоса, атерина, бички та ін.

    Відновлення рівня води призвело до утворення раніш існуючих кіс та островів як важливих місць для гніздування цінних птахів. На сьогодні на території лиману нараховується близько 73 видів птахів, для яких лиман є місцем гніздування, відпочинку та кормовою базою (наприклад, зафіксовано 8 гнізд гуски сірої, 86 гнізд крачки малої тощо)

    За останніми осінніми обліками птахів в 2015 р. в районі Степанівської коси було нараховано 34 види птахів загальною чисельністю близько 4000 особин, з них 24 види водно-болотних птахів, 2 види – занесені до Червоної книги України (скопа та лунь лучний).

    При постійному водному сполученні Молочного лиману з Азовським морем, екосистема цього унікального водно-болотного комплексу буде і надалі відігравати дуже важливу роль у видовому різноманітті флори і фауни.

    Однак з’єднувальний канал, який живить лиман, в силу природних явищ замулюється піском з Азовського моря в результаті вітро-хвильової діяльності. Такі процеси утворюють значні відклади піску в з’єднувальному каналі, що спричиняє труднощі постійного водного сполучення між Азовським морем та Молочним лиманом. Так, на сьогодні водне сполучення та водообмін між Азовським морем і Молочним лиманом повністю залежить від напрямку та сили вітру. При східному напрямку та силі вітру більше 5 м/с спостерігається рух води з Азовського моря до лиману, однак він не достатній для підтримці водного балансу лиману. Але дуже часто напрям вітру змінюється, що призводить до зворот нього напряму руху води, або взагалі його відсутності.

    Таким чином, при довготривалій відсутності водного сполучення між лиманом та морем відбудеться зниження рівня води і зменшення площі водного дзеркала, збільшення солоності води в лимані, підвищення температури лиманської води в літній період, що може призвести до зниження вмісту кисню в воді, і в цілому до загибелі певних живих організмів, зменшенні біологічного різноманіття та біопродуктивності, тобто в цілому до деградації екосистеми Молочного лиману, тобто створить напружену екологічну ситуацію, яка може спричинити навіть екологічну катастрофу в даному регіоні.