Home Новости СИНИЧКА БЛАКИТНА – ПТАХ 2011 РОКУ

    СИНИЧКА БЛАКИТНА – ПТАХ 2011 РОКУ

    Українське товариство птахів традиційно проводить акцію «Птах року», присвячуючи кожен рік певному виду пернатих. Птахом 2011 року орнітологічна організація визначила синицю блакитну. Вона поширена майже по всій території України, а також зокрема на території Приазовського національного природного парку.

    Синиця блакитна – дрібний птах з яскравим забарвленням. Характерна блакитна шапочка і темно-сині тонкі смужечки з обох боків дзьоба, що проходять через очі та сполучаються на потилиці. Шию облямовує ще одна смуга темно-синього кольору. Щоки та лоб білі, крила та хвіст блакитні, а спина, як правило, оливково-зелена. Білі вершини покривних пір’їн утворюють на крилах білі смуги. Черевце жовтувате, знизу з невеликою темною смугою. Дзьоб чорний, ноги сірі. Самиці в основному дещо менш яскраві, ніж самці. У молодих особин оперення тьмяне, у цілому жовтувато-зелене, блакитна шапочка відсутня.

    Дуже рухлива пташка, швидко пурхає з гілки на гілку, часто звисає донизу головою з кінчиків тонких гілочок. Політ швидкий та хвилеподібний, з частими змахами крил. У блакитних синиць багатий репертуар.

    Харчується в основному тваринною їжею: комахами та їх личинками, павукоподібними. На початку сезону розмноження майже всю здобич становлять павуки. Пізніше, коли з’являється гусінь, синиці переходять на них, таким чином знищуючи таких шкідників, як непарний шовкопряд, попелиці, клопи, довгоносики та інші напівтвердокрилі. В раціон також входять мухи, оси, жуки, мурахи, деякі багатоніжки. Восени та взимку переважає рослинна їжа: насіння сосни, ялини, кипарисовика, ясеня, берези, бука, клена, дуба, самшиту. Частенько блакитні синиці навідуються до пташиних годівничок, особливо в роки поганого врожаю насіння.

    Було помічено, що синиці годуються із залишених пакетів молока, роблячи дзьобом отвір. У пошуках їжі синиця ретельно обшукує крону листяних дерев (перш за все дуба), а також чагарників. Зрідка знаходить насіння на землі. У зимовий період також часто концентрується біля водойм у заростях верби та очерету, шукаючи захованих комах у засохлих стеблах. Взимку синиці подорожують розрідженими зграйками, по кілька особин. Птах регулярно відвідує сади протягом всього року, охоче селиться поряд з людиною. Ця маленька синиця не боїться брати насіння просто з долоні. Може гніздитися у шпаківнях.

    У переважній більшості блакитні синиці – осілі птахи, окрім найпівнічніших регіонів ареалу. Період масового осіннього відльоту припадає на кінець вересня. Розселення у нові місця існування у блакитної синиці зустрічаються значно рідше, ніж у інших видів синиць.

    Територіальний інстинкт розмноження починає у птахів уже в середині січня, коли зграйки починають розпадатися. До початку лютого самці визначаються з місцем для гніздування та стають агресивними по відношенню до інших самців. Сезон розмноження починається у квітні і закінчується в кінці червня, хоча іноді триває і до серпня. Самиці співають, пурхають, як метелики, плавно ширяють з розпушеним хвостом, високо злітають та різко падають вниз. Іноді вони танцюють перед партнеркою, згинаючись до землі, показуючи свій чубчик та розпушуючи крила і хвіст. Утворення пари відзначається спільним співом. Як правило, блакитні синиці моногамні і зберігають вірність протягом багатьох років.

    У середині квітня самиця розпочинає будівництво гнізда. Вона зазвичай обирає дупла і пустоти дерев, часто з досить вузьким отвором (25-30 мм у діаметрі) і на певній висоті від землі. Іноді використовує старі гнізда інших птахів. За потреби, може розширити вмістилище дупла, вищипуючи гнилу деревину. Рідше самиця влаштовує гніздо в земляній норі або в щілинах кам’яних стін. Гніздо будують обидва птаха, частіше за все з моху, кори, сухої трави, пір’я та шерсті. Лоток вистилають волоссям коней та пухом.

    Гніздо спершу стоїть пустим 3-5 днів, а вже потім самиця відкладає в нього 7-13 яєць, білих з червоно-коричневими крапинками, що густіші біля тупого кінця. Кладку насиджує тільки самиця протягом 12-16 днів, в той час як самець годує її 1-2 рази за годину. Якщо до дупла наблизиться якийсь хижак, птах шипить, як змія, або дзижчить, як оса. Тільки зрідка самиця може прикрити яйця пухом та сама полетіти на пошуки корму. Пташенята з’являються потягом кількох днів, спочатку у них відсутній будь-який пух, вони дуже безпомічні, тому перші 4-6 днів самиця зігріває їх, а годує тільки самець. Пізніше обоє батьків починають годувати дітей. До гнізда з дорослими пташенятами синиці приносять корм до 300 разів на день. Молодь злітає після 16-22 днів. Статева зрілість наступає через рік після народження.

    Ця маленька блакитна пташка є не тільки окрасою наших ландшафтів, але й корисною, тому що знищує комах-шкідників у лісосмугах та лісництвах.

    А.В.Савченко.

    Науковий відділ

    Тубальське ПОНДВ