Home

    Главная страница

    День працівника природно-заповідної справи 2017

    7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 визначено Днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

    Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості в Україні збережено 8245 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,31 млн. га, що становить 6,6 % території країни, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га.

    У складі природно-заповідного фонду 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 49 національних природних парків, 3167 заказників, 3441 пам‘ятка природи, 81 регіональний ландшафтний парк, 812 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендропарків та 572 парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва.

    Протягом останнього року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення збільшилась на  61 одиницю загальною площею 235 тис. га, в тому числі створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник загальною площею 226 тис. га та розширено природний заповідник «Єланецький степ» на 1,3 тис. га. Велика заслуга у створенні цих об’єктів належить працівникам департаментів екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, представникам громадських організацій і науковцям.

    День 7 липня для професійного свята обрано невипадково, адже асоціюється він зі святом Івана Купала, присвяченим загадковим і чудодійним силам природи.

    Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано одну з найменших папоротей, занесених до Червоної книги України, Аспленій Гейфлера (Asplenium x heufleri Reichardt). Це маленька (висотою до 14 см) і тендітна рослина, що росте в тріщинах скель лише в східному регіоні України, зокрема на Донецькому кряжу в Луганській області, поблизу річок Кальміус і Кальчик, та у відділенні «Кам’яні могили» Українського степового природного заповідника у Донецькій області. Ця рідкісна рослина є втіленням лозунгу цьогорічного свята «Найменші – найбільш вразливі у Природі» та символом потреби Сходу України у захисті.

    Цього року ми приділяємо особливу увагу одним з найменших представників біоти – комахам. Адже саме вони є важливою ланкою у харчових ланцюгах та основою трофічної піраміди багатьох екосистем. Їхня участь необхідна для перетворення органічних речовин та ґрунтоутворення. Комахи-запилювачі є «крилами кохання» всього різноманіття квіткових рослин, та запилюючи сільськогосподарські культури, підтримують наш добробут. Комахи є невід’ємною складовою будь-якої екосистеми, і без них неможливе існування біосфери нашої планети. Отже, не забуваємо про власні традиції та зберігаємо рідну природу, «Збережемо природу – збережемо Україну!

     

    День працівника природно-заповідної справи 2017

     

    Грозовий комір над Приазовським НПП

    Вранці 4 липня над районом н.Мелітополь м.Мелітополя можна було спостерігати досить рідкісне явище: в небі сформувалася довга хмара, так званий Грозовий комір.


     

    Грозовий комір – це один із видів Валової хмари. Вони можуть формуватися близько холодного фронту який наближається. Якщо спадний потік повітря від насувається бурі змушує тепле вологе повітря підніматися, то він остигає нижче точки роси, і тоді утворюється хмара. Коли це відбувається однаковим чином уздовж протяжного фронту, може утворитися грозовий комір. В подібній хмарі повітря може обертатися навколо його довгою горизонтальній осі.

    Фото:  Гнед Наталія
    Інформаційні матеріали автора
    Judy A Mosby порталу epod.usra.edu

     

    Екологічна мандрівка Утлюцьким лиманом

    19 червня 2017 р. співробітниками наукового відділу Приазовського національного природного парку була проведена еколого-освітня екскурсія на Утлюцький лиман на теплоході «Ластівка» для вихованців екотабору «Простір» (керівник Кот Т.В.). Під час подорожі юннати отримали приємні враження від огляду ландшафтів і чудових краєвидів лиману. Науковці провели для вихованців табору майстер-клас з визначення основних показників якості води з використанням електронних приладів: вмісту розчиненого кисню, загальної мінералізації, рН. Також були здійснені спостереження за водними рослинами і тваринами: водоростями, донними і планктонними безхребетними, водоплавними птахами. Після водної прогулянки діти були залучені до спостереження за рослинами та рептиліями Федотової коси. В результаті заходу вихованці табору отримали елементарні навички проведення наукових спостережень за рослинами і тваринами в природному середовищі, запаслися позитивними емоціями і враженнями. Захід провели науковці Приазовського НПП: науковий співробітник Галина Микитинець, молодші наукові співробітники Тетяна Ярова, Вадим Ткаченко, заступник начальника наукового відділу Олександр Антоновський



     

    Положення Про Приазовський національний природний парк

     

     

    Обновлено (05.09.2017 10:02)

    Подробнее...