Home

    Главная страница

    25 – 26 серпня пройшла Міжнародна ніч кажанів

    З 2001 р. в більш, ніж 60 країнах проводиться акція «Міжнародна ніч кажанів». Це загальноєвропейська природоохоронна акція, в якій беруть участь всі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів у Європі – EUROBATs (діє з 1991 року, ратифікована ВРУ 19 травня 1999 р.). Мета цієї угоди – узгодження дій, розроблення і впровадження європейськими державами спільних заходів щодо збереження кажанів та місць їхнього перебування. Одним із пріоритетів діяльності в рамках Угоди є підвищення екологічної свідомості населення стосовно важливості збереження кажанів. Проведення в Україні ночі кажанів є значною подією, оскільки 26 видів рукокрилих нашої держави всі занесені до Червоної книги України та потребують охорони.

    В 2018 р. Міжнародна ніч кажанів проходила 25 – 26 серпня. Метою заходу є привернення уваги громадськості до необхідності збереження рукокрилих, а також розвінчати міфи навколо цих звірів.

    На території Приазовського НПП мешкає 8 видів кажанів, всі вони занесені до Червоної книги України. Більшість видів знаходяться в критичному стані: вечірниця велетенська, вечірниця руда, вечірниця мала, кажан пізній, кажан двоколірний, нетопир малий. Збереження цих видів потребує значних зусиль, у тім числі і просвітницьких, тому проведення заходів в рамках Міжнародної ночі кажанів є важливим аспектом збереження цих видів.

    З цієї нагоди фахівцями наукового відділу і відділу рекреації та екоосвіти був проведений семінар для співробітників Приазовського НПП, присвячений біології та поширенню видів кажанів на території ПНПП, особливостями їх поведінки та ролі в екосистемах, відповідна інформація розміщена в соцмережах.

     

    Ми наголошуємо, що види кажанів, які мешкають на нашій території не несуть загрози для людини, є вразливими і потребують охорони та вивчення.

     

     

     

     

     

     

     

     

     




    Обновлено (30.08.2018 06:25)

     

    ГО "ЕКОРУХ" за підтримки Приазовського НПП для безпечного відпочинку мелітопольців

     

    1 березня в Мелітополі за підтримки місцевої влади стартував конкурс громадських проектів для всіх небайдужих мешканців міста, і нам, членам мелітопольської громадської організації "ЕКОРУХ" (в складі її науковці ПНПП), також є що запропонувати.

    Незважаючи на те що Запорізький край з точки зору біобезпеки, як і вся Україна, є відносно благополучним, в нашому регіоні, у тому числі в місцях масового відпочинку мелітопольців, мешкають ряд видів тварин, рослин та грибів, які при необачному поводженні можуть завдати певної шкоди здоров’ю, а в деяких випадках, життю. Це може стати причиною змарнованого відпочинку, прогулянки, роботи на присадибній ділянці, або завдати більш серйозних наслідків. Тобто проблема необачного ставлення людей до незнайомих тварин та рослин стоїть досить гостро і до теперішнього часу не має конкретного вирішення.

    На теперішній час відсутнє узагальнення достовірної інформації про небезпечних тварин, рослин і грибів нашого регіону, натомість існує велика кількість розрізненої, а часом і зовсім псевдонаукової інформації з цього питання.

    Ми прагнемо розвіяти упереджене ставлення до деяких груп тваринного світу (павуків, змій, риб), що ґрунтується на думці про їх надмірну агресивність, отруйність тощо, хоча це не так, а майже всі інциденти спровоковані самою людиною. Ми плануємо надати інформацію щодо тварин, які є переносниками різних небезпечних хвороб, що фіксуються в нашому регіоні (комахи, молюски, птахи, ссавці). Ми хочемо надати інформацію про найбільш небезпечні фітоалергени та заходи зменшення їх негативного впливу.

    Відомості про флору і фауну Мелітополя та місць масового відпочинку містян (Кам’яна могила, узбережжя Азовського моря, Молочного і Утлюцького лиманів, Старобердянське та Богатирське лісництва) дозволять більш повно та обґрунтовано донести інформацію до цільових груп проекту для запобігання взаємної шкоди під час взаємодії людини та рослинного і тваринного світу. Тому створення ілюстрованого довідника та буклетів є рішенням проблеми інформованості людей про ризики, пов’язані з відпочинком на природі та запобігання їм.

    Ознайомитись з деталями та кошторисом проекту можна за адресою:

    melitopol-online.gov.ua/projects/43

    ШАНОВНІ МЕЛІТОПОЛЬЦІ !

    ПРОСИМО ВАС ПІДТРИМАТИ НАШУ ІНІЦІАТИВУ ТА ДОПОМОГТИ НАМ ЗРОБИТИ ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР БЕЗПЕЧНІШИМ

     

    Проголосувати можна абсолютно безкоштовно у будь-якій міській бібліотеці за паспортом,

    або через сайт melitopol-online.gov.ua (за допомогою технології BankID або електронно-цифрового підпису).

     

    Обновлено (17.07.2018 08:53)

     

    Виїзд на Шелюгівський і Тащенацький поди Молочного лиману 9 липня 2017 р.

    Під час спостережень температура повітря становила 30–32 0С, температура води на мілководдях (глибина 0,1–0,3 м) 29–40 0С, за слабкого північно-східного вітру (1–2 м/с). З’єднувальний канал Молочний лиман – Азовське море не функціонує.

    Вода відійшла від корінного берега на 150 (околиці с. Богатир) – 400 м (Тащенацький под). Солоність води в околицях с. Богатир становила 73,4 ‰.

    На разі у водоймі зустрічаються макроводорості роду Кладофора і два види масових ультрагалинних безхребетних: личинки комарів-дзвінців Chironomus salinarius і зяброногий рак Artemia salina. Риби за візуальними оцінками відсутні.

    Вздовж кромки води наявний неприємний запах спричинений гниттям значної біомаси, сформованої загиблими комарами дзвінцями (смуга шириною близько 30 см і товщиною 1 см), відмерлими водоростями (смуга шириною 10 – 20 м) та загиблими двостулковими молюсками, переважно Cerastoderma glaucum, Parvicardium exiguum, Мya arenaria, що масовою зустрічаються як на узбережжі, так і у воді.


    З герпетофауни на узбережжі лиману була відмічена 1 особина ящірки прудкою. Бідність герпетокомплексу пов’язана з високими температурами повітря, плазуни уникаючи перегріву, ведуть у цей період прихований спосіб життя, тому трапляються дуже рідко.

    Обліки птахів були проведені на трьох наукових полігонах Приазовського НПП: «Правий берег Молочного лиману в р-ні Богатирського лісництва» (Степанівське ПОНДВ), «Шелюгівський под» (Федотівське ПОНДВ) s «Тащенацький под» (Степанівське ПОНДВ). Всього спостерігалось 22 види гідрофільних птахів та 15 видів лісових птахів і птахів відкритого простору. Серед водно-болотних птахів переважали за чисельністю мартини: звичайний (близько 10,7 тисяч), жовтоногий, малий, тонкодзьобий та кулики: брижач (близько 900 особин), коловодник лісовий, коловодник болотяний. Також відмічені червонокнижні види куликів: кулик-довгоніг (52 особини), чоботар, кулик-сорока, дерихвіст лучний. Через дуже посушливе літо поточного року та низький рівень води в лимані великі колонії сивкоподібних птахів на косах лиману не були сформовані, але ознаки гніздової поведінки спостерігалися у окремих пар чоботаря і кулика-довгонога, що гніздилися уздовж узбережжя та в пониззі р. Тащенак. На науковому полігоні «Шелюгівський под» успішним було гніздування галагаза, у якого спостерігалось 2 групи по 9 і 15 пухових пташенят.

    На сьогодні можна зробити висновок про повну трансформацію екосистеми Молочного лиману внаслідок падіння рівня води і зростання солоності.

     

    Виїзд науковців у «Лісову пісню»

    9 липня 2018 р. науковці Приазовського НПП відвідали дитячий оздоровчий центр «Лісова пісня» на березі Молочного лиману. Під час відвідин фахівці провели для юних мешканців центру 3 пізнавальні екскурсії в Богатирське лісництво та узбережжям Молочного лиману. В процесі заходу діти познайомилися з історією формування та еволюцією екосистеми Молочного лиману, місцевою гідрофауною і водними макрофітами. Гідробіологи парку продемонстрували дітворі методи дослідження водного середовища. З допомогою спеціального оптичного обладнання (бінокля й труби) під керівництвом досвідченого орнітолога діти спостерігали за птахами. Також мешканцям табору розповіли про історію створення Богатирського лісництва і його значення для розвитку природно-заповідної справи в Запорізькому регіоні.

    Захід викликав значний інтерес, молодь отримала нові актуальні знання про флору і фауну у місці відпочинку і запаслася гарними враженнями.


     

    Гаряча лінія

    У разі виявлення порушення вимог природоохоронного законодавства на території Приазовського національного природного парку або виникнення питань, пов'язаних з безпосередньою діяльністтю Парку громадяни можуть зателефонувати на гарячу лінію Приазовського НПП

    Обновлено (26.06.2018 08:02)