Home

    Главная страница

    Ентомологічні спостереження Степанівської коси

     

    30.08.2016 під час нічних обліків комах на польовому стаціонарі "Степанівська коса" був зафіксований масовий літ бавовникової совки Helicoverpa armigera, що є політрофним шкідником таких культур як: кукурудза, бавовник, томати, перець, соняшник.


    Крім того вдруге за цей рік зафіксований велетенський мурашиний лев Acanthaclisis occitanica, що внесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку. На протязі ряду років цей вид вважали зниклим з території України, а останні його знахідки на території ПНПП відносяться до 1988 року, тому подібна знахідка є вкрай важливою. В майбутньому доцільно розробити програму з вивчення стану популяції велетенського мурашиного лева на Степанівській косі, та її відновлення.


    Крім того дуже цікавою є знахідка совки крапкової південної Leucania punctosa, що вперше відмічається не тільки для Приазовського національного природного парку, а й для материкової України в цілому  (раніше вид був відомий лише з Криму).


     

    Також новим видом для фауни ПНПП виявилася совка помідорна Spodoptera exigua. Загалом під час відловів було обраховано 456 екземплярів з 38 видів.



    н.с. Сергій Сучков

    (фото з мережі інтернет)

    Обновлено (07.09.2016 05:59)

     

    Цікава знахідка.

    Корнерот (Rhizostoma pulmo) – це велика медуза яку дуже легко впізнати завдяки великому куполу та довгим коренеподібним виростам що нагадують щупальця. Цей вид родом із Північної Атлантики потрапив до нашого краю із Середземного моря. У водах Азово-Чорноморського басейну це менш розповсюджений вид аніж Aurelia aurita або «Морське блюдечко» і частіше з’являється уздовж узбережжя Кримського півострова. Також його можна зустріти і біля узбережжя Азовського моря, де він має сприятливі кормові умови. На території Приазовського НПП раніше цей вид не був зареєстрований, але 18.08.2016 на узбережжі Азовського моря Бердянської коси було виявлено велику особину із діаметром купола більше 35 см.


    Корнероти можуть виглядати привабливо бо переливаються відтінками блакитного і мають по краю купола синю, або фіолетову кайму, але вони є небезпечними. Ці медузи являються хижими тваринами і мають на своїх коренеподібних виростах жалючі нитки, якими отруюють здобич та роблять її нерухомою. Живляться корнероти маленькою рибою та планктонними ракоподібними.


    Якщо доторкнутися до «щупалців» корнерота, то у місці контакту можна відчути пекучий, не інтенсивний але тривалий біль. При зустрічі медузи у воді треба відплисти в сторону, або якщо немає такої можливості, можна обережно відштовхнути її не торкаючи жалючих ниток.


    Треба пам’ятати, що потрібно уникати великих скупчень корнерота у відкритих ділянках моря, не чіпати «щупальця» вже загиблих або викинутих на берег медуз,  і ні в якому випадку не допускати контакту із дітьми.

     

    У разі отримання опіків, уражену ділянку потрібно промити великою кількістю теплої води: отрута має білкову природу і при підвищенні температури вона втрачає всі свої властивості.

     

    Комплексний виїзд співробітників наукового відділу Приазовського НПП і інспекторів Бердянського ПОНДВ

    18-19 серпня 2016 р. було здійснено комплексний виїзд співробітників наукового відділу Приазовського НПП і інспекторів Бердянського ПОНДВ для обстеження 6 об’єктів природо-заповідного фонду України які розташовані в межах ПНПП: Лисяча балка (Ботанічний заказник, пам’ятка природи місцевого значення), Малий Дзендзик (комплексна пам’ятка природи місцевого значення), Великий Дзендзик (комплексна пам’ятка природи місцевого значення), Оголовок Бердянської коси (ландшафтний заказник місцевого значення), Дальні та Ближні Макорти (ботанічні пам’ятки природи місцевого значення), Заплава р. Берда (ландшафтний заказник загальнодержавного значення).


    В результаті було Проведені ботанічні описи С.Яровим,, де були зареєстровані рідкісні види рослин – Солодка гола, Ковила волосиста, Катран приморський, Морківниця прибережна, Тамарикс стрункий.

    орнітологічне – О.Дядічевою, герпетологічне – Г.Микитинець, ентомологічне – С.Сучковим де виявлені цікаві факти щодо життя наземних безхребетних, а саме була відмічена кільчаста сколопендра, бабка дозорець-імператор (ЧКУ), та спостерігалося роїння комарів дзвінців, та гідробіологічне – В.Ткаченко, відібрані проби води для гідробіологічних досліджень.

    Обліки птахів проведені на затоках та оголовку Бердянської коси, островах Малий і Великий Дзендзики, на озерах і луках заплави річки Берди, а також на Азовському узбережжі – у Лисячій балці.

    У цей період серед водно-болотних птахів домінували за чисельністю лиска (близько 5200 особин), мартини звичайний (близько 4350), жовтоногий (близько 2400) і малий (понад 1025), баклан великий (понад 1700), крячок рябодзьобий (500), крижень (близько 400), чирянка велика (понад 370), попелюх (понад 220), лебідь-шипун (близько 100), серед куликів – брижач (730 особин). Були зареєстровані такі охоронювані види куликів, занесені до Червоної книги України як чоботар, кулик-довгоніг, кулик-сорока. Серед водно-болотних птахів група куликів у період обліків характеризувалася найбільшим видовим різноманіттям (усього 16 видів) – спостерігались, крім вже названих вище, кремяшник, чайка, коловодники великий, звичайний, чорний, лісовий та болотяний, грицик великий, набережник, мородунка, пісочник малий, побережник білий. Щодо інших груп птахів, численими були певні види горобцеподібних, у яких вже почалася осіння міграція – ластівки сільська та берегова, плиски жовта і біла, сорокопуд терновий, очеретянки велика та індійська.

     

     

    Ст.н.с. Приазовського НПП О.А.Дядічева

     

    Зустріч із студентамиТаврійського державного агротехнологічного університету

    9-10.07.2016 науковцями  Приазовського НПП була проведена зустріч із студентами другого курсу спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» Таврійського державного агротехнологічного університету. У рамках навчальної практики майбутні спеціалісти були ознайомлені із основними принципами та засобами гідробіологічного моніторингу водних обєктів.

    Перш за все, студентам розповіли про засоби відбору гідробіологічних проб бентосних та пелагічних безхребетних тварин. Був здійснений відбір зообентосних організмів з використанням штучних субстратів. На глибині 55-60 см, на відстані від берега 7 метрів на дні була закріплена установка із трьома модулями, що містили штучні субстрати (бита цегла, раковини молюсків). Даний метод дозволяє оцінити якісний склад донної біоти, просторовий розподіл зообентосу та встановити етапи формування донних ценозів. Також студенти освоїли методику відбору зоопланктонних проб сіткою Апштейна за стандартною методикою.

     

    Друга частина зустрічі проходила в лабораторному приміщенні бази «Ромашка», де студентам була проведена лекція із систематики планктонних організмів Азовського моря й Молочного лиману, та камеральний аналіз відібраних планктонних проб. Студенти ознайомились з особливостями різних груп організмів та відпрацювали елементи роботи з гідробіологічними пробами.


     

    Науковці знову у дитячому таборі "Лісова пісня"

    6.07.2016 науковці відвідали Дитячий оздоровчий табір санаторного типу «Лісова пісня» (с.Богатир) у рамках договору про співробітництво для проведення щорічної просвітницької роботи із дітьми. Вже третій рік поспіль наші співробітники проводять лекції, конкурси та екскурсії відпочиваючим табору. Виїзд було здійснено у складі ботаніка, гідробіолога, герпетолога та двох фахівців відділу екоосвіти.

    Дві групи дітей, у складі молодших та старших представників відпочиваючих, були ознайомлені із місцевою флорою та фауною. Маршрут пролягав крізь живописні околиці табору, де слухачам повідали про особливості флористичного комплексу Богатирського лісництва та його численних мешканців. Протягом усього шляху діти мали нагоду помилуватися унікальною дендрофлорою, побачити лікарські та червонокнижні рослини, спостерігати гризунів та плазунів у їх природному середовищі існування.

    Екскурсію крізь тінисті зарості очолював ботанік та герпетолог, а після спуску до берега Молочного лиману про генезис та сучасний стан водойми, про найпоширеніших гідробіонтів та господарське значення лиману розповів гідробіолог. Дітей ознайомили із основними видами молюсків, ракоподібних, риб та пояснили поняття екологічної рівноваги для природного комплексу Молочного лиману.