Home

    Главная страница

    Науковий проект «Молодіжний пізнавальний туризм»

    16 червня, співробітниками наукового відділу Приазовського НПП разом із співробітниками кафедри ботаніки і садово-паркового господарства Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького було здійснено виїзд у місто Дніпропетровськ на територію Рибальського гранітного кар’єру. Виїзд здійснено в рамках сумісного проекту «The quarry life award» за підтримкою німецької компанії Хайделбергцемент, до якої і належить кар’єр Рибальський. Викладачі та співробітники парку в рамках здійснення проекту «Молодіжний пізнавальний туризм» разом із студентами географічного факультету здійснили екскурсію по території кар’єру. Були проведені геоботанічні описи відпрацьованої частини кар’єру. Студенти спостерігали за поведінкою багато чисельної колонії берегової ластівки та інших видів птахів кар’єру. За профілем зрізаних ґрунтів познайомились з епохами давнини нашої планети. Були знайдені викопні рештки молюсків і коралів Мандриківських верств (еоцен). Також гості кар’єру познайомились із технологією промислового добування граніту в кар’єрі, глибина якого складає 102 м. Всі були приємно враженні подорожжю та сподіваються на майбутні подібні пізнавальні подорожі.

     

    Яровий С.О., заступник начальника наукового відділу

     

    Виїзди науковців на початку літа

    Моніторингові спостереження проводяться на наукових полігонах парку  та суміжних територіях з метою накопичення бази даних щодо біоти та змін екологічного стану окремих природних об’єктів, в першу чергу, ВБУ і об’єктів ПЗФ.

    Так, у кінці травня ентомолог парку проводив спостереження на території Мелітопольського району в околицях с.Полянівка, де серед значного різноманіття комах був відмічен уперше для території району червонокнижний вид аскалаф строкатий.

    Науковці парку в таборі "Простір-2016"

    15.06.16 р. науковці парку відвідали вихованців ЦЕНТУМ м.Мелітополя (близько 40 учнів), які в цей час базувалися у літньому наметовому еколого-краєзнавчому таборі "Простір-2016" на косі Пересип (ДОК "Морський"). Були проведені тренінги та екскурсія по території Приазовського НПП (коси Кирилівська і Степанівська), передана презентація до Всесвітнього Дня боротьби з опустелюванням та посухою, відзначенню якого і був присвячений виїзд науковців в табір.

    В організації та проведенні екскурсії приймали участь ботанік, гідробіолог, герпетолог та орнітолог наукового відділу парку. Разом з науковцями та керівниками екологічного табору юні екологи пройшли берегом моря уздовж Кирилівської коси до з’єднувального каналу лиман – море, потім по берегу частини каналу і повернулися до табору стежкою, що проходить через солончаково-степову частину коси. Відзначено масове цвітіння в’язелю строкатого, люцерни Котова, шавлії сухостепової, цміну піщаного, буркуна лікарського та білого. Рідкісла флора представлена поодинокими рослинами морівниці прибережної, астрагалу дніпровського, тамарикса стрункого та масовим зростанням катрану понтійського. Таке флористичне різноманіття створювало яскравий та строкатий килим, який під сонячними промінями наповнював повітря чудовими ароматами.

    На маршруті екскурсії спостерігали 26 видів птахів, типових для приморських біотопів Приазовського НПП. Серед гніздових видів домінувала ластівка берегова, що будує нори в піщаних урвищах і схилах уздовж берега моря та з’єднувального каналу. Її нарахували 5 гніздових поселень (колоній) загальною чисельністю понад 450 пар.

    Серед інших гніздових видів спостерігали галку, ластівок сільську та міську, серпокрильця чорного, горлицю кільчасту, зозулю, кібчика, очеретянок велику та індійську, кропив’янку сіру, кам’янку лису, коноплянку. На самій території екологічного табору виявили на гніздуванні такі види, як шпак, горобець домовий, плиска біла, кам’янка звичайна, сова вухата. На мілководдях та узбережжях з’єднувального каналу лиман – море у значній кількості зібралися на годівлю чепура мала (близько 130 особин), мартин тонкодзьобий (близько 550 особин) та мартин звичайний (70 особин), яких приваблювала велика кількість дрібної рибки – атерини в каналі. В невеликій кількості зустрічалися також чапля сіра, чепурна велика, мартин жовтоногий, галагаз, коловодник звичайний.

    Орнітологічні спостереження

    Після закінчення екскурсії були проведені обліки птахів на території наукового полігону № 9 «Степанівська коса» - уздовж берега моря, де спостерігалось загалом 14 видів, переважав за чисельністю мартин жовтоногий (близько 540 особин). Також провели обліки птахів уздовж лівого берега Молочного лиману, в околицях сіл Олександрівка, Вікторівка, Дунаївка та Гирсівка. Всього було обліковано 17 видів водно-болотних птахів та 19 суходольних видів. Серед птахів, занесених у Червону книгу України, зустрічалися на гніздуванні кулик-довгоніг та чоботар.

    Гідробіологічні спостереження

    Також були проведені заходи щодо продовження гідробіологічного моніторингу Молочного лиману. Матеріал для аналізу був взятий у шести пунктах уздовж Степанівської коси і по правому берегу лиману до району села Гірсовка : біля промоїни, Азовське море (1), околиці Степанівки-1, Азовське море(2), околиці села Вікторівка (3,4), в районі острова «Підкова»(5) та біля острова «Довгий»(6).


    Наразі у Молочному лимані спостерігається ріст трофності водойми у зв’язку з незавершеними процесами розпаду залишків вищої рослинності після заповнення та сезонним потеплінням. Високий рівень органічної речовини у воді сприяє розвитку планктонних ракоподібних, але за відсутності динамічного водообміну із Азовським морем очевидним є збідніння видового складу зоопланктонних спільнот. Так, абсолютним домінуючим видом постає бокоплав Gammarus equicauda, численність якого складає 250-300 екз/м3. Другим, але значно меньшим за біомассою, є гарпактицид Harpacticus uniremis. Також як і раніше присутня велика кількість полігалінних коловерток. Даний гідробіологічний стан демонструє сприятливі умови для харчування камбалових та кефалевих риб, але це дуже нестабільні показники. Відсутність повноцінного з’єднання лиману із Азовським морем в час сезонного потепління може призвести до різкого погіршення кисневого режиму та загибелі значної частки присутніх риб. Поновлення постійного динамічного водообміну у найближчий час є гострою необхідністю не тільки для підтримки задовільного рівня кисню, але і для осіннього виходу в море існуючої популяції піленгасу.

     

     

     

    Обновлено (06.07.2016 04:32)

     

    Науковці звітують на міжнародній конференції

    Співробітники наукового відділу вже втретє прийняли участь у ІІІ Міжнародній науково-парктичній конференції "Екологія- філософія існування людства", яка була організована виконкомом Мелітопольської міськради, МІДМУ КПУ, Державним економуніверситетом в Познані, Фундацією "Інститут розвитку міжнародних стосунків"  і відбулася 26 травня 2016 р. на базі МІДМУ.

    На пленарному засіданні виступили з доповідями-презентаціями с.н.с.,. д.б.н. В.О.Демченко (Особливості управління об’єктами природно-заповідного фонду України) та начальник наукового відділу парку  (Приазовському національному природному парку – 6 років).

    На секційному засіданні презентували свої доповіді заступник начальника наукового відділу Яровий С.О. (Лікарські роослини ПНПП), н.с. Сучков С.І. (Созологічний склад ентомофауни ПНПП), м.н.с. Ткаченко В.В. (Штучні рифи як засіб формування гідробіоценозів). Крім них ще 7 співробітників парку (в.о.директора, 3 науковця, 3 фахівця з екоосвіти) представили свої тези до збірника наукових праць учасників конференції.

    Конференція проходила у конструктивному режимі, супроводжувалися виступи жвавими дискусіями та зацікавленністю з боку представників місцевої влади.

    Усі учасники отримали сертифікати і збірники праць. В збірнику представлені статті саівробітників парку:

    1.Єлісеєв О. І., Барабоха Н. М. ПРИАЗОВСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ – 6 РОКІВ

    2.Барабоха Н.М. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИАЗОВСЬКОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ: РЕЗУЛЬТАТИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

    3.Барабоха О.П., Завадська О.В., Товчигречко Т.В. ЕКОЛОГО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИАЗОВСЬКОГО НПП: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ.

    4.Брен О.Г., Яровий С.О., Ярова Т.А. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИАЗОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ.

    5.Сучков С.І. СОЗОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ЕНТОМОФАУНИ ПРИАЗОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ.

    6.Яровий С.Р., Ярова Т.А., Брен О.Г. АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ ФЛОРИ ПРИАЗОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ЗА ЧАС ЙОГО ІСНУВАННЯ.

    7.Ткаченко В.В.,Антоновський О.Г. ШТУЧНІ РИФИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГІДРОБІОЦЕНОЗІВ.


     

    Травневий моніторинг на Степаніській косі

    24-25 травня було здійснено експедиційний виїзд на територію ландшафтного заказника "Степанівська коса" в складі: орнітолог Олена Дядічева,, ентомолог Сергій Сучков, гідробіологи Олександр Антоновський та Вадим Ткаченко.

     

    24-25 травня 2016 року було проведено орнітологічне обстеження наукового полігону «Степанівська коса» та прилеглої ділянки узбережжя Молочного лиману в напрямку до с.Олександрівка. На Степанівській косі облік птахів проводився уздовж стандартного облікового маршруту довжиною близько 10 км. В цей період спостерігалося як завершення весняної міграції птахів, переважно різних видів куликів, так і гніздування куликів, крячків, мартинів, деяких хижих і горобцеподібних птахів. Всього тільки на Степанівській косі було відмічено 46 видів птахів. Серед мігрантів найчисельнішими були два види куликів – побережник чорногрудий (понад 3600 особин) і сивка морська (740 особин), спостерігалися також крем’яшник (13 особин), кульон великий (6), мартин звичайний (70).

    Після відновлення сполучення Молочного лиману з Азовським морем на Степанівській косі вперше спостерігалося відновлення колоніального гніздування водно-болотних видів, яке припинилось після пересихання Олександрівської затоки. На одному з нових невеликих острівців, що утворився після надходження води в затоку, сформувалась багатовидова колонія крячків річкового (близько 150 пар) та рябодзьобого, мартина тонкодзьобого (близько 100 пар), чоботара (3-4 пари), коловодника звичайного (4 пари), пісочника морського (2 пари). Гніздування перебуває на стадії початку відкладання яєць, але наразі переважно не успішне через хижацтво пари сірих ворон, що виносять з гнізд і поїдають більшість яєць. По одному виводку пухових пташенят спостерігалось у чоботара та крижня. У приморській частині коси, на піщаному урвищі утворилась невелика гніздова колонія ластівки берегової (близько 120 нір), де гніздування проходить успішно.


    Серед інших, неколоніальних гніздових птахів, що спостерігалися на Степанівській косі 24-25 травня можна назвати два осілих види куроподібних – куріпку сіру (2 пари) та фазана (1 пара), два види соколоподібних, таких як боривітер звичайний (3-5 пар) та кібчик (3 пари), зустрічалися також зозуля, одуд і сова вухата. Серед гніздових горобцеподібних птахів, крім вже згаданої ластівки берегової, найчисленнішими були жайворонок польовий (36 пар на маршруті), кропив’янка сіра та очеретянка індійська (по 17 пар), галка, ворона сіра. В невеликій чисельності спостерігались на гніздуванні сорокопуди чорнолобий (4 пари) та терновий (1 пара), шпак звичайний, щеврик польовий, трав’янка чорноголова, ластівка сільська, сорока. Серед птахів, що не гніздилися на Степанівській косі, але утворювали кормові скупчення, найчисленнішими були галагаз (110 особин), чаплі – чепура велика (31), чепура мала (26) та чапля сіра (14). В затоках лиману та каналі лиман-море в цей час перебувала значна кількість дрібної риби (піленгасу, атерини), що приваблювало до таких мілководь зграї мартинів – тонкодзьобого (понад 1200 особин) та жовтоногого (понад 180 особин), на косах спостерігались скупчення крячка рябодзьобого (понад 570 особин).

    Треба зазначити, що під час експедицийного виїзду на Степанівській косі зареєстровано 5 видів птахів, занесених у Червону книгу України, це – чоботар, пісочник морський, кульон великий, крячок малий та косар. Зустріч трьох особин косара була особливо цікавою, тому що цей вид досить рідко спостерігається у Приазовському НПП, а на Степанівській косі – взагалі вперше від часу створення національного парку.

    Ентомологічні спостереження проводилися вдень на маршруті та вночі методом привабливання на світло. Під час роботи на маршруті було відмічено близько 25 денних метеликів та інших комах, серед яких 2 червонокнижних види (сколія-гігант та дозорець імператор) та один вид жуків з родини карапузиків, який уперше відмічається для території парку. Нічні обліки комах в досить несприятливих погодних умовах (сильний вітер) дозволили фіксувати майже 30 видів, серед яких 2 охоронюваних види – совка сокиркова (Червона книга України) та бражник обліпіховий (Європейський червоний список).

    В процесі гідробіологічного моніторингу було проведено відбір зообентосних та зоопланктонних проб в прибережних до Степанівської коси акваторіях Азовського моря та Молочного лиману.

    Порівняно до осінніх обліків минулого року прибережні мілководдя Азовського моря в районі Степанівської коси мають такі ж самі сприятливі умови для розвитку безхребетних, що підтверджують візуальні огляди зціджених проб. Температурний та кисневий показники складали 20,7˚С і 5,2-6,8 мг/л відповідно. Як і раніше основним об’єктом залишаються веслоногі ракоподібні які генеративно складають кормову базу планктофагів. Стосовно до зообентосу, були відмічені масові види двостулкових молюсків Mya arenaria та Anadara inaequivalvis.

    Не можно не відмітити, що стан зоопланктону Олександрівської затоки Молочного лиману зазнав позитивних змін. Велика кількість  бокоплавів Gammarus equicauda, та поява двостулкового моллюску Mytilaster lineatus не має нічого спільного із торішними спостереженнями, які демонстрували лише малу кількість полігалінних коловерток. Таким чином, за результатами останнього виїзду маємо наявне покращення стану популяцій основних планктонних видів безхребетних ракоподібних тварин.

    Температура поза прогрітими мілководдями лиману складала 25,5˚С, а кисневий показних 7 мг/л. У теплих зонах, на глибині до 30см були виявлені великі скупчення нагульної молоді піленгаса Liza haematocheilus віком до двох років, що вказує на поступове відновлення загального гідрохімічного та гідрологічного стану водойми.

     

     

    Обновлено (31.05.2016 06:21)

     

    До Дня Європейських парків

    25 травня для школярів-біологів ліцею "Творчості " було проведено захід «Школа юного біолога», присвячений відзначенню Дня Європейських парків (24 травня). Захід ініційовано кафедрою ботаніки та садово-пракового мистецтва Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького. Захід проводив ст. викл. цієї кафедри, заступник начальника наукового відділу Приазовського природного парку С.О. Яровий.

    На базі Агробіологічного комплексу (АБК) МДПУ ім. Б. Хмельницького школярі познайомились з біологічним різноманіттям та напрямками дослідження роботи майбутніх спеціалістів-біологів. Під час екскурсійного маршруту по території агробіологічного комплексу юні біологи познайомились із тваринами і правилами поведінки з ними. На березі річки Молочної школярі відвідали орнітологічний пост, який був створений кафедрою зоологією та екологією тварин з метою спостереженням за міграцією птахів. Стежками арборетуму юні біологи дізнались багато цікавого про рідкісні види дерев і кущів та заходи щодо їхнього догляду

    В аудиторії АБК проведено мікроскопічне вивчення мікрофлори із застосуванням лабораторних методів. Школярі дізнались багато цікавого про мікросвіт, який оточує нас, про видове різноманіття і про роботу фахівців-біологів, які займаються мікроскопічними дослідженнями. В цілому юні біологи були приємно враженні біологічним різноманіттям Агробіологічного комплексу та можливістю займатись біологічною справою різного фахового спрямування.

     

    Обновлено (31.05.2016 06:20)