Home

    Главная страница

    Філія кафедри Екології та охорони навколишнього природного середовища ТДАТУ

    16 грудня 2016 р. на базі наукового Приазовського національного природного парку було утворено філію кафедри Екології та охорони навколишнього природного середовища ТДАТУ з метою підвищення якості підготовки фахівців спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» та залучення до навчального процесу провідних фахівців з досліджень та охорони природно-заповідного фонду України та екологічної освіти і туризму.

    16 травня 2017 р. на базі філії заступником начальника наукового відділу, асистентом кафедри Антоновським О.Г. були проведені 2 практичних заняття з дисципліни «Основи гідробіології» за темою «Оцінка якості природних вод» для студентів 31ЕК і 32ЕК груп факультету АТЕ ТДАТУ. Під час занять студенти оволоділи навичками визначення основних гідрохімічних характеристик (сума іонів, вміст хлоридів, рН, вміст розчиненого у воді кисню, електропровідність води) з допомогою портативних електронних вимірювальних приладів та інтерпретації отриманих даних. Також студенти ознайомилися зі структурою Приазовського НПП, його завданнями та особливостями охорони водних екосистем Приазов’я.


     

    Висловлюємо вдячність за допомогу в організації та проведенні заняття директору Приазовського НПП Воловику Д.І., начальнику наукового відділу Барабосі Н.М., завідувачу кафедри ЕОНС ТДАТУ Халіману І.О., співробітнику відділу держохорони Приазовського НПП Попкову М.І., фахівцям відділу рекреації та екоосвіти Приазовського НПП Завадській О.В., Товчигречко Т.В.

    Обновлено (17.05.2017 20:45)

     

    П’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю»

    Громадська організація

    «Вікімедіа Україна»

    uа.wikimedia.org

    Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

    Проект «Вікі любить Землю»

    www.wikilovesearth.org.ua

    wle@wikimedia.in.ua

    П’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю»

    1 травня 2017 року розпочнеться п’ятий конкурс фотографій природних пам'яток України «Вікі любить Землю», що має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, створення найповнішої бази фотографій пам'яток природи і об'єктів природно-заповідного фонду України, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища.

    «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) – міжнародний фотоконкурс, метою якого є збір фотографій природних пам’яток під вільною ліцензією, для того, щоб цими світлинами можна було ілюструвати статті у Вікіпедії та інших вікіпроектах.

    «Вікі любить Землю» вперше було проведено в 2013 році в Україні, у 2014 році до нього долучилося 16 країн світу, у 2015 – понад 25, у 2016 році конкурс проходив у 24 країнах, у 2017 році очікується участь 26 країн.

    Усього за чотири роки українського конкурсу, учасники сфотографували 2962 об'єктів природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 47 тис. фотографій. Але ще близько 70% об’єктів, зазначених у конкурсних списках, не мають ілюстрації для Вікіпедії.

    Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу і завантажені протягом визначеного періоду часу у Вікісховище (Wikimedia Commons).

    За результатами оцінок журі буде визначено переможців основних номінацій — «Найкраще фото», «Найбільша кількість сфотографованих об'єктів», а також у кількох спецномінаціях.  Автори найкращих світлин та чисельних внесків будуть нагороджені цінними призами.

    Десять найкращих світлин українського етапу потраплять до міжнародного конкурсу. У вересні 2017 року буде визначено міжнародних переможців «Вікі любить Землю».

    Організатором та ініціатором міжнародного проекту є ГО «Вікімедіа Україна».

    Регламент конкурсу https://ua.wikimedia.org/w/Вікі любить Землю 2017/Регламент

    Інфографіка «Як взяти участь» https://commons.wikimedia.org/wiki/File:WLE-How-To-ukr.jpg

    Сторінка у Facebook: www.facebook.com/wle.ua

    Сайт конкурсу: wikilovesearth.org.uahttps://www.facebook.com/wle.ua

    Е-адреса оргкомітету: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

     

     

     

    Весняний виїзд науковців на верхів’я Молочного лиману

     

    29.03.2017 р. команда наукових співробітників парку у складі ботаніка, гідробіолога, герпетолога та орнітолога разом з заступником начальника Степанівсього ПОНДВ виїхала до верхів’я Молочного лиману (с.Ленінське, с.Богатир, Тащенакський под, Шелюговський под, Охрімівський под).

    Ботанік відмічає початок цвітіння мілкоквіткових першоцвітів, особливо на південних схилах. Біля с. Ленінського цвітуть валеріанелла бульбиста, глуха кропива стеблеобгортна, вероніка трилиста, фіалка польова, діходон сумнівний, зірочки, кульбаба лікарська; півники карливі та мигдаль степовий (обидва занесені до регіонального червого списку рослин) - в стадії бутонізації, що утворює зелений аспект з різнокольоровими вкрапленнями мілких квіточок. Серед зеленого килиму - минулорічний сухостій ковили волосистої. Угруповання ефедра двоколоскової відмічено на степових схилах, на яких зустрічається мох.

    На Тащенакському та Охрімівському подах ближче до узбережжя Молочного лиману квітнуть глуха кропива стеблеобгортна, діходон сумнівний, кульбаба лікарська, зірочки,  вероніка трилиста, фіалка.


    На схилах Шелюговського поду відмічено угруповання червонокнижного тюльпана Біберштейна та півників карликових в стадії бутонізації. До вище названих першоцвітів додалися горобейник лікарський та реп’яшок серцевидний.

    На Молочному лимані гідробіолог провів вимірювання солоності та кисневого режиму води, які дали показники відмінні від минулого року, особливо щодо солоності (2016 р., жовтень, солоність – 28-29 ‰, 2017, березень – 41-47 ‰).

    Гідробіологічний облік на Молочному лимані показав нові дані по розподілу кормових зоопланктонних організмів в залежності від солоності води. За однакових гідрологічних умовах та однаковому кисневому режимі верхів’я та в районах вище названих подів, коловертки родів Brachionus та Keratella були приблизно рівномірно розподілені територіально та кількісно, на відміну від копепод (веслоногі раки). Кількість копепод Ectinosoma melaniceps, які були домінуючим видом у пробі серед ракоподібних, відрізняється майже у двічі між верхів’ям (де солоність води 41,13‰) та околицями с. Богатир (солоність становить 47,1‰). Також відмічена велика кількість самок веслоногих раків із яйцями (~30% від загальної кількості у верхів’ї та 10% в районі с. Богатир) та окремих яєчних мішків, що є сезонним підвищенням чисельності для веслоногих раків.

    Варто відмітити велику кількість залишків рослин, тварин та органічної речовини у пробах лиманської води, які будуть використані в якості корму як планктонними угрупуваннями безхребетних, так і рибами-планктофагами.

    Спираючись на виявлені показники можна прогнозувати формування сприятливих кормових умов для риб на весінній та літній період поточного року.


    Орнітологом парку було проведено обліки птахів у верхів’ях Молочного лиману в околицях с.Ленінське, в гирловій зоні р.Тащенак, в Алтагирській затоці та на її узбережжі, на Шелюгівському та Охримівському пониззях правого (західного) берега Молочного лиману.

    Всього було зареєстровано 23 види водно-болотних птахів загальною чисельністю 2353 особини та 18 суходольних видів. Серед водно-болотних птахів переважали за чисельністю чирянка велика Anas quеrquedula (590 ос.), мартин звичайний Larus ridibundus (496 ос.), галагаз Tadorna tadorna (377 ос.), крижень Anas platyrhynchos (252 ос.), пірникоза чорношия Podiceps nigricollis (139 ос.), брижач Philomachus pugnax (132 ос.) і попелюх Aythya ferina (104 ос.). Чисельність інших видів (чаплі, лебеді, качки, кулики, гуси сірі та інш.) не перевищувала ста особин. Переважна більшість птахів в обліках були мігрантами, спостерігалися в скупченнях та зграях, тобто ще не розподілилися на пари і не зайняли гніздові ділянки, тому фенологічний початок весни цього року можна вважати досить пізнім.

    Серед облікованих птахів відмічено 5 видів, занесених до Червоної книги України, а саме: журавель сірий, кулик-сорока, чоботар, кульон великий і лунь лучний.


     

    Також науковці спостерігали двох ссавців – молоду лисичку та зайця біля лісосмуг в районі с.Ленінське.

     

    «Посади дерево миру»

    АНОНС

    Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак  закликає всіх українців долучитися до безстрокової  Всеукраїнської екологічної акції  «Посади дерево миру».

    Мета акції –  привернути увагу українців до екологічних проблем,  підвищити інтерес до  бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, збереження та примноження природної спадщини, формування екологічної свідомості та патріотизму, прагнення берегти рідну природу і країну.

    Екологічна акція «Посади дерево миру» стартувала  в Україні 5 листопада  минулого року за ініціативи Української греко-католицької церкви та була підтримана Мінприроди. В 15-ти  містах і селах були  висаджені фруктові та хвойні Алеї Миру.

    Мінприроди постійно підтримує громадські ініціативи направлені на збереження природи та озеленення парків та скверів.

    Цьогорічна акція стартує 25 березня 2017 року разом із Всесвітньою акцією «Година Землі». Серед заходів 2017 року – висадження Алеї миру або Алеї зеленого майбутнього.

    Висадка «Алеї зеленого майбутнього»  покликана не лише озеленити  в різних куточках  нашу країну, а й  крок за кроком долучати кожного українця  до порятунку природи і  особистого внеску  в її  розвиток. Цього року до акції приєдналися національні природні парки та заповідники, а також  місцеві органи влади.

    Запрошуємо всіх бажаючих українців підтримати ініціативу Мінприроди і долучившись  до безстрокової екологічної акції висадити своє дерево на Алеї миру!

    За детальнішою  інформацією слідкуйте на сайті Мінприроди http://www.menr.gov.ua/

    Обновлено (21.03.2017 09:48)

     

    Бережімо Світ навколо Нас