Home

    Главная страница

    Науково-дослідний виїзд до Бердянського ПОНДВ.

    22 – 23 травня 2017 р. співробітниками наукового відділу Антоновським О.Г., Дядічевою О.А., Микитинець Г.І., Яровою Т.А. Приазовського НПП був здійснений науково-дослідний виїзд до Бердянського ПОНДВ. Під час поїздки були проведені ботанічні, гідробіологічні, батрахологічні й орнітологічні дослідження вздовж північного узбережжя Бердянської затоки, внутрішнього і зовнішнього узбережжя Бердянської коси, в околицях гирла і заплави р. Берди, на Верхніх і Нижніх Макортах.

    В ході досліджень було встановлено підвищення рівня мінералізації вод вказаного району Азовського моря до 12,77 – 13 і концентрація розчиненого кисню на рівні 4,36 – 6,06 мг/л, що в цілому забезпечує нормальні умови для існування гідробіонтів.

    Гідробіологічними спостереженнями в Азовському морі виявлено близько 30 видів бентосних безхребетних, в гирлі р. Берда – 6 видів. Найбільшим розмаїттям вирізнялися донні зооценози в акваторіях вздовж Бердянської коси. Особливістю донних зооценозів даного району моря є висока різноманітність двостулкових молюсків та висока щільність різноногих раків. Для гирлової частини р. Берда характерне переважання у видовому багатстві морських молюсків і невисока щільність організмів.

    На схилах балки Кобиляча та урочища Макорти нами відмічені угруповання ковили Лессінга (занесене до Зеленої книгу України), проведений їх геоботанічний опис.

    На схилах балки активно цвіли жовтозілля весняне, горошок мишачий, холодок лікарський, мак дикий, перстач астраханська, чистець прямий, чебрець двовидний, мачок, бодяк гачкуватий. Відцвітали льон австрійський, вероніка плющелиста, жовтець, фіалка трикольорова.

    На схилах біля урочища Макорти цвіли рястка, горицвіт полум’яний, шавлія поникла,   жовтозілля весняне. Відмічені  занесений до Червоної книги Запорізької області астрагал пухнастоквітковий, белевалія сарматська, перстач астраханська  та барвінок трав’янистий. Цвіла рястка меланхолійна (занесена до Європейського червоного списку 1991р.)

    У водно-болотних угіддях Бердянського ПОНДВ були зареєстровані такі види плазунів: ящірка прудка, ящірка піщана, вуж водяний, вуж звичайний, черепаха болотяна. З амфібій виявлена озерна жаба. Найбільш різноманітні герпетокомплекси притаманні для Бердянської коси. Фауна амфібій регіону бідна.

    Проведені обліки птахів на Бердянській косі, в гирі річки Берда, на солоних озерах бердянської коси. Масово відмічені попелюх, лисуха, велика чепура та ін. Зустрінуті види птахів, занесені до Червоної книги України: чоботар, кулик-довгоніг, каравайка, чернь червонодзьоба та ін.

     

    Матеріали досліджень будуть наведені в Літопису природи за 2017 рік.

     

    Міжнародний день біологічного різноманіття 2017

    Міжнаро́дний день біологі́чного різномані́ття (англ. International Day for Biological Diversity, IDB) — міжнародний день, який оголосила Генеральна Асамблея ООН для залучення уваги до проблем біорізноманіття.

    Починаючи з 2000 року відмічається 22 травня.

    День було проголошено з метою підвищення поінформованості людей планети стосовно питань збереження біорізноманіття на честь прийняття 22 травня 1992 року тексту Конвенції про біорізноманіття.

    Слід також зазначити, що період з 2011 по 2020 роки Генеральною асамблеєю ООН проголошено Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових задач Айті, прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м.Нагоя, Японія, 2010).

     


    Біорізноманіття – основа життя на Землі та добробуту людини. Незбалансоване ведення сільського господарства призводить до втрати цінних природних екосистем: лісів, степів, які є середовищем існування багатьох видів тварин і рослин, та до виникнення глобальних проблем, таких як голод та захворювання. Біорізноманіття є фундаментом духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації, і рівень її стосунків з ним є показником духовності цієї нації.


    Міжнародний день біорізноманіття, це ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні проблеми збереження біорізноманіття, визначення його ролі у нашому повсякденному житті.

     

    Співробітники Приазовського національного природного парку впродовж двох тижнів проводять екологопросвітницьки заходи в закладах освіти та культури території ПНПП.


    Обновлено (22.05.2017 08:05)

     

    Філія кафедри Екології та охорони навколишнього природного середовища ТДАТУ

    16 грудня 2016 р. на базі наукового Приазовського національного природного парку було утворено філію кафедри Екології та охорони навколишнього природного середовища ТДАТУ з метою підвищення якості підготовки фахівців спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» та залучення до навчального процесу провідних фахівців з досліджень та охорони природно-заповідного фонду України та екологічної освіти і туризму.

    16 травня 2017 р. на базі філії заступником начальника наукового відділу, асистентом кафедри Антоновським О.Г. були проведені 2 практичних заняття з дисципліни «Основи гідробіології» за темою «Оцінка якості природних вод» для студентів 31ЕК і 32ЕК груп факультету АТЕ ТДАТУ. Під час занять студенти оволоділи навичками визначення основних гідрохімічних характеристик (сума іонів, вміст хлоридів, рН, вміст розчиненого у воді кисню, електропровідність води) з допомогою портативних електронних вимірювальних приладів та інтерпретації отриманих даних. Також студенти ознайомилися зі структурою Приазовського НПП, його завданнями та особливостями охорони водних екосистем Приазов’я.


     

    Висловлюємо вдячність за допомогу в організації та проведенні заняття директору Приазовського НПП Воловику Д.І., начальнику наукового відділу Барабосі Н.М., завідувачу кафедри ЕОНС ТДАТУ Халіману І.О., співробітнику відділу держохорони Приазовського НПП Попкову М.І., фахівцям відділу рекреації та екоосвіти Приазовського НПП Завадській О.В., Товчигречко Т.В.

    Обновлено (17.05.2017 20:45)

     

    П’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю»

    Громадська організація

    «Вікімедіа Україна»

    uа.wikimedia.org

    Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

    Проект «Вікі любить Землю»

    www.wikilovesearth.org.ua

    wle@wikimedia.in.ua

    П’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю»

    1 травня 2017 року розпочнеться п’ятий конкурс фотографій природних пам'яток України «Вікі любить Землю», що має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, створення найповнішої бази фотографій пам'яток природи і об'єктів природно-заповідного фонду України, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища.

    «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) – міжнародний фотоконкурс, метою якого є збір фотографій природних пам’яток під вільною ліцензією, для того, щоб цими світлинами можна було ілюструвати статті у Вікіпедії та інших вікіпроектах.

    «Вікі любить Землю» вперше було проведено в 2013 році в Україні, у 2014 році до нього долучилося 16 країн світу, у 2015 – понад 25, у 2016 році конкурс проходив у 24 країнах, у 2017 році очікується участь 26 країн.

    Усього за чотири роки українського конкурсу, учасники сфотографували 2962 об'єктів природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 47 тис. фотографій. Але ще близько 70% об’єктів, зазначених у конкурсних списках, не мають ілюстрації для Вікіпедії.

    Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу і завантажені протягом визначеного періоду часу у Вікісховище (Wikimedia Commons).

    За результатами оцінок журі буде визначено переможців основних номінацій — «Найкраще фото», «Найбільша кількість сфотографованих об'єктів», а також у кількох спецномінаціях.  Автори найкращих світлин та чисельних внесків будуть нагороджені цінними призами.

    Десять найкращих світлин українського етапу потраплять до міжнародного конкурсу. У вересні 2017 року буде визначено міжнародних переможців «Вікі любить Землю».

    Організатором та ініціатором міжнародного проекту є ГО «Вікімедіа Україна».

    Регламент конкурсу https://ua.wikimedia.org/w/Вікі любить Землю 2017/Регламент

    Інфографіка «Як взяти участь» https://commons.wikimedia.org/wiki/File:WLE-How-To-ukr.jpg

    Сторінка у Facebook: www.facebook.com/wle.ua

    Сайт конкурсу: wikilovesearth.org.uahttps://www.facebook.com/wle.ua

    Е-адреса оргкомітету: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

     

     

     

    Весняний виїзд науковців на верхів’я Молочного лиману

     

    29.03.2017 р. команда наукових співробітників парку у складі ботаніка, гідробіолога, герпетолога та орнітолога разом з заступником начальника Степанівсього ПОНДВ виїхала до верхів’я Молочного лиману (с.Ленінське, с.Богатир, Тащенакський под, Шелюговський под, Охрімівський под).

    Ботанік відмічає початок цвітіння мілкоквіткових першоцвітів, особливо на південних схилах. Біля с. Ленінського цвітуть валеріанелла бульбиста, глуха кропива стеблеобгортна, вероніка трилиста, фіалка польова, діходон сумнівний, зірочки, кульбаба лікарська; півники карливі та мигдаль степовий (обидва занесені до регіонального червого списку рослин) - в стадії бутонізації, що утворює зелений аспект з різнокольоровими вкрапленнями мілких квіточок. Серед зеленого килиму - минулорічний сухостій ковили волосистої. Угруповання ефедра двоколоскової відмічено на степових схилах, на яких зустрічається мох.

    На Тащенакському та Охрімівському подах ближче до узбережжя Молочного лиману квітнуть глуха кропива стеблеобгортна, діходон сумнівний, кульбаба лікарська, зірочки,  вероніка трилиста, фіалка.


    На схилах Шелюговського поду відмічено угруповання червонокнижного тюльпана Біберштейна та півників карликових в стадії бутонізації. До вище названих першоцвітів додалися горобейник лікарський та реп’яшок серцевидний.

    На Молочному лимані гідробіолог провів вимірювання солоності та кисневого режиму води, які дали показники відмінні від минулого року, особливо щодо солоності (2016 р., жовтень, солоність – 28-29 ‰, 2017, березень – 41-47 ‰).

    Гідробіологічний облік на Молочному лимані показав нові дані по розподілу кормових зоопланктонних організмів в залежності від солоності води. За однакових гідрологічних умовах та однаковому кисневому режимі верхів’я та в районах вище названих подів, коловертки родів Brachionus та Keratella були приблизно рівномірно розподілені територіально та кількісно, на відміну від копепод (веслоногі раки). Кількість копепод Ectinosoma melaniceps, які були домінуючим видом у пробі серед ракоподібних, відрізняється майже у двічі між верхів’ям (де солоність води 41,13‰) та околицями с. Богатир (солоність становить 47,1‰). Також відмічена велика кількість самок веслоногих раків із яйцями (~30% від загальної кількості у верхів’ї та 10% в районі с. Богатир) та окремих яєчних мішків, що є сезонним підвищенням чисельності для веслоногих раків.

    Варто відмітити велику кількість залишків рослин, тварин та органічної речовини у пробах лиманської води, які будуть використані в якості корму як планктонними угрупуваннями безхребетних, так і рибами-планктофагами.

    Спираючись на виявлені показники можна прогнозувати формування сприятливих кормових умов для риб на весінній та літній період поточного року.


    Орнітологом парку було проведено обліки птахів у верхів’ях Молочного лиману в околицях с.Ленінське, в гирловій зоні р.Тащенак, в Алтагирській затоці та на її узбережжі, на Шелюгівському та Охримівському пониззях правого (західного) берега Молочного лиману.

    Всього було зареєстровано 23 види водно-болотних птахів загальною чисельністю 2353 особини та 18 суходольних видів. Серед водно-болотних птахів переважали за чисельністю чирянка велика Anas quеrquedula (590 ос.), мартин звичайний Larus ridibundus (496 ос.), галагаз Tadorna tadorna (377 ос.), крижень Anas platyrhynchos (252 ос.), пірникоза чорношия Podiceps nigricollis (139 ос.), брижач Philomachus pugnax (132 ос.) і попелюх Aythya ferina (104 ос.). Чисельність інших видів (чаплі, лебеді, качки, кулики, гуси сірі та інш.) не перевищувала ста особин. Переважна більшість птахів в обліках були мігрантами, спостерігалися в скупченнях та зграях, тобто ще не розподілилися на пари і не зайняли гніздові ділянки, тому фенологічний початок весни цього року можна вважати досить пізнім.

    Серед облікованих птахів відмічено 5 видів, занесених до Червоної книги України, а саме: журавель сірий, кулик-сорока, чоботар, кульон великий і лунь лучний.


     

    Також науковці спостерігали двох ссавців – молоду лисичку та зайця біля лісосмуг в районі с.Ленінське.