Home

    Главная страница

    Науковці у верхів’ях Утлюкського лиману

    У верхів’ях Утлюкського лиману визначено один з 14 наукових полігонів парку. Під час виїзду 19 червня співробітниками наукового відділу було проведено обліки рослин і тварин цих територій. Так, герпетолог відмічає, що на дамбах , що обмежують відстойник Утлюкського лиману, в цей день на її подив не було водяних вужів; зато ботанік вперше виявила одиничні екземпляри червонокнижної волошки Талієва на степових схилах берега р. Малого Утлюка, а також відмітила серед різнотрав’я на цих схилах перстач астраханський та житняк Лавренко (ЧСЗО), люцерну Котова (ЄЧС); біля мосту до с.Давидівка та по західному узбережжю Утлюкського лиману -угруповання куги приморської (Зелена книга України).


    Орнітолог обліковувала види птахів, серед яких в основному відмічено типові рибоїдні водоплавні птахи на водоймі (чаплі, крячки, мартини), на степових схилах і по дорозі спостерігалися представники горобцеподібних (сорокопути, камянки, плиски) та хищі (боривітер, лунь очеретяний). Результати спостережень будуть проаналізовани і включені до 8 тому Літопису природи ПНПП за 2018 р.

     

    Студенти знайомляться з рослинами парку під час практики

    Під час учбової практики студентів Мелітопольського державного педагогічного університету в період з 4 по 8 червня було здійснено декілька виїздів на територію північно-західної ділянки правого узбережжя Молочного лиману під керівництвом м.н.с. Т. Ярової з метою знайомства з рослинним світом.

    Дослідження проводились на трьох полігонах і трьох пробних площах парку: Полігон № 5. «Шелюгівський под», БОТппп 1. Зі степовою рослинністю на схилах Шелюгівського поду; Полігон № 6. «Правий берег Молочного лиману в р-ні Богатирського лісництва», БОТппп 1. Зі степовою рослинністю (угрупування мигдаля степового) на полігоні "Правий берег Молочного лиману в р-ні Богатирського лісництва"; Полігон № 7. «Тащенакський под», БОТппп 1. З рослинністю засолених луків на полігоні "Тащенакський под". Ці полігони представлені степовими ділянками схилів та засоленими луками.

    Найбільш яскравою була зустріч з угрупуванням мигдалю степового (Червоний список Запорізької області (ЧСЗО), Зелена книга України), незважаючи на те, що у порівнянні з минулим роком на той час було менше квітучих рослин, можливо це пов’язано з пізньою весною і швидким літом. Угрупування займає ділянку розміром 2м на 4,5 м. Поруч з угрупованням мигдалю степового студенти спостерігали угруповання ефедри двоколодкової (ЧСЗО).

    На степовому схилі біля Шелюговського поду відмічені такі рідкісні рослини як ковила волосиста (ЧКУ), житняк Лавренків (ЧСЗО), люцерна Котова (ЧСЗО), вуханка полинкова (ЧСЗО).


     

    На правому березі Молочного лиману також були були відмічені катран понтійський (ЧКУ), тамарикс стрункий (ЧКУ), барвінок трав’янистий (ЧСЗО).


     

     

    Експедиція на території й акваторії Бердянського ПОНДВ

    7 – 8 червня фахівці наукового відділу Приазовського НПП здійснили експедицію на території й акваторії Бердянського ПОНДВ – о. Малий Дзендзик,Бердянська коса, Бердянська затока, гирло р. Берда, прибережна смуга Азовського моря. В експедиції брали участь орнітолог, с.н.с. Олена Дядічева, герпетолог, н.с. Галина Микитинець, ентомолог, н.с. Сергій Сучков, гідробіологи: м.н.с. Вадим Ткаченко, заст. начальника наукового відділу Олександр Антоновський.

    Результатом ентомологічних досліджень стала реєстрація 6 видів комах нових для фауни Приазовського НПП. Серед 5 видів ряду Лускокрилі (4 види Совок: Хортодес Морріса, Совка смугаста жовтувата, Совка земляна темна, Лампротес золоте С і 1 вид Ведмедиць– Лишайниця пізня) та 1 вид ряду Твердокрилі – Вусач люцерновий із родини Вусачів.


    Гідробіологами було виявлено високу щільність різноногих раків Sphaeromapulchellum і супраліторальних амфіпод роду Orchestiaв околицях о. Малий Дзендзик. На ділянці Азовського моря між гирлом р. Берда і Бердянською косою багаточисельними були різноногі раки роду Pontogammarus. На цій ділянці в берегових викидах виявлено значну кількість свіжих черепашок мідії, що свідчить про наявність суттєвих мідійних обростань на даній ділянці моря. Звичними в берегових відкладах були черепашки інвазійної двостулкиAnadarainaequivalvis, тому можна говорити про її успішне вселення в досліджувану частину Азовського моря.

    В процесі спостережень було виявлено 4 види плазунів – ящірку прудку, ящурку піщану, вужа водяного і черепаху болотяну та 1 вид земноводних – жабу озерну. Найбільшу кількість рептилій і амфібій ми відмітили в околицях гирла р. Берда й озер біля основи Бердянської коси.


    Обліки птахів проведені на Бердянській косі, о. Малий Дзендзик, лиманах-озерах та луках заплави р. Берда і в гирловій частині Берди. Найчисленнішими серед водно-болотних птахів були попелюх, лиска, галагаз, а також мартинові птахи: мартин жовтоногий, крячок рябодзьобий, крячок річковий.


    На березі р.Берди і озер досить численним є ремез, знайдено навіть одне жиле гніздо.


    На Малому Дзендзикові знайдені перші гнізда з кладками яєць крячка річкового і шкарлупа яєць крячка рябодзьобого та кулика-сороки, 3–4 пари якого тут гніздяться. Також на острові гніздяться 1–2 пари пісочника малого. Спостерігалися також птахи, що гняздяться в тундрі, але частина з них проводить літо в Приазов’ї – наприклад, крем’яшник.

    На лиманах-озерах Мазанкове та Кругле відмічені 2 виводки пухових пташенят лебедя-шипуна та виводки попелюха і пірникози великої. Серед рідкісних видів птахів з Червоної книги України найбільш численним в заплаві Берди був кулик-довгоніг, численним був також чоботар, спостерігалися птахи на гніздах під час насиджування кладок. З числа рідкісних видів також траплялися кулик-сорока, лунь лучний, чернь червонодзьоба.

     

    Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

    Близько 80% громадян України відчувають необхідність підвищити рівень своєї обізнаності та дізнатися більше про свої права та свободи. Саме тому Міністерство юстиції України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID у 2017 році запустило масштабний загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!». Президент України своїм Указом також підтримав ініціативу Мін’юсту та оголосив 2018 рік Роком реалізації цього проекту!

    1) веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!» – pravo.minjust.gov.ua;

    2) офіційний Інтернет-сайт Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – justzp.gov.ua;

    3) офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України – minjust.gov.ua.

    Мета проекту – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в нашому суспільстві. Це масштабна реформа менталітету громадян, завдяки якій Україна продовжить свій шлях побудови сучасної та демократичної європейської держави!

    https://www.youtube.com/watch?v=BVoOvvWoj9s

     

    Черговий експедиційний виїзд до Жовтокам’янського кар’єру

    31 травня – 1 червня відбувся черговий польовий виїзд нашої команди до Жовтокам’янського кар’єру, в рамках участі у міжнародному науково-освітньому конкурсі the Quarry Life Award («Життя кар’єрів»), що проводиться на кар’єрах компанії «ХайдельбергЦемент». Від нашої команди Приазовського НПП у ньому приймали участь орнітолог О. Дядічева та герпетолог Г. Микитинець. Цього разу до нас приєдналися заступник начальника наукового відділу Приазовського НПП О. Антоновський та завідуюча кафедрою екології та інформаційних технологій Мелітопольського інституту екології і соціальних технологій Університету "Україна", к. б. н. Н. Сурядна.


    Головною метою цього виїзду було проведення повних обліків птахів, що гніздяться у Жовтокам’янському кар’єрі. Координати місця спостереження кожного виду фіксували за допомогою GPS для подальшого винесення на ГІС-карти. Всього за цей виїзд було зареєстровано 43 види птахів, 15 з них не були обліковані під час минулого виїзду через пізні терміни прильоту або низьку чисельність і непомітний спосіб життя. Серед них: зозуля, сорокопуди терновий і чорнолобий, кропив’янка сіра, вивільга, плиска жовта, кам’янка лиса, совка, сич хатній. Також виявлені заселені гніздові колонії та окремі нори ластівки берегової (близько 160 пар), бджолоїдки та сиворакші, у якої саме зараз - період насиджування яєць. А невелика гніздова колонія ластівки міської з 12 гнізд розташувалась прямо на будівлі одного з приміщень компанії «ХайдельбергЦемент». Серед неколоніальних видів найбільш численними в різних зонах кар’єру виявилися кам’янка звичайна, просянка та вівсянка садова.

    Попереду кропітка робота з опрацювання даних GPS і складання електронних карт гніздування окремих видів птахів у Жовтокам’янському кар’єрі, а також анотованого переліку птахів кар’єру і його околиць.

    Ст. науковий співробітник ПНПП О. Дядічева