Home

    Главная страница

    Науковці парку в закладах освіти м.Бердянська

    24 листопада в м.Бердянську відбулося дві зустрічі начальника наукового відділу парку Н.М.Барабохи з студентами і учнями міста.

    В Бердянському державному педагогічному університеті відбулися зустрічі з проректором та викладачами кафедри основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології, під час яких виявлялись можливі шляхи сумісної співпраці парку і університету науково-дослідного та еколого-просвітницького напрямів. Для студентів і викладачів проведена екобесіда з мультимедійною презентацією "ПЗФ Запорізької області: минуле, сьогодення, майбутнє", яка викликала живий інтерес у слухачів (http://us.bdpu.org/pro-unikalnist-ridnoho-krayu.html).

    Начальник наукового відділу прийняла участь в роботі міського зльоту юних екологів-натуралістів з бесідою-презентацією "Флора і фауна Бердянського району, вивчення та охорона", яка зацікавила як юних натуралістів, так і їх вчителів і керівників гуртків станції юннатів.

     

     

    Про осінні знахідки дельфінів на території Парку

    Морська свиня-пихтун (Phocoena phocoena relicta (Abel, 1905; Цалкин, 1938)), або дельфін-азовка – це підвид морської свині звичайної (Phocoena phocoena (Linnaeus, 1758)), який не тільки є ендемічним, але і єдиним представником китоподібних для Азовського моря.

    Процвітання азовки дуже залежить від стану рибних ресурсів і, перед усім, від хамси, чисельність якої дуже скоротилася. Та чи не найбільший негативний вплив на популяцію дельфінів спричинила інтенсифікація незаконного вилову осетрових риб, яке мало місце наприкінці ХХ ст. Широке застосування капронових сіток з вічком 11-15 см 4-8 м заввишки викликало різке зниження чисельності реліктового підвиду морської свині. Дельфін потрапляє в сіті та гине від асфіксії. У 1985-2000 рр. щороку на Білосарайську, Обитічну, Федотову коси, о. Бірючий та Арабатську стрілку море виносило до 200 трупів дорослих дельфінів. Більшість їх гинуло під час весняної міграції у прибережній смузі шириною від 0.4 до 5.0 км, яка була найбільш насичена риболовецькими знаряддями. Влітку число останніх зменшувалося внаслідок скорочення щільності населення осетрових у прибережних водах і їх високої смертності у сітках при перебуванні у теплій воді. Восени смертність дельфінів зменшувалася, оскільки в цей час вони покидали прибережні райони. Це давало можливість вижити нечисленному молоднякові, що народився в травні-червні. З появою потужних двигунів, досить ефективних навігаційних приладів, дешевих сіток китайського виробництва вилов риби на початку ХХІ ст., незважаючи на законодавчі заборони, став проводитися практично у всій акваторії Азовського моря. Це призвело до майже повного зникнення морської свині.[1].

    Зараз популяцію азовки у межах Парку оцінити важко і всі зустрічі із видом є випадковими візуальними спостереженнями, або знахідками трупів на узбережжі. В період з 2011 до 2016 рік на території ПНПП було зареєстровано 44 особини[2], серед яких є загиблі за різних обставин.

    Восени цього року було відмічено 4 знахідки дельфінів у різних районах Парку:
    11.09, 24.10 та 26.10 – загиблі особини різних вікових групп в районі Федотової коси, та 7.11 в районі Бердянської коси було знайдено на мілині живу тварину.

    Стосовно екземплярів, знайдених 11.09 та 24.10 не можливо вказати остаточну причину загибелі, за відсутності як слідів зіткнення із механізмами, так і характерних для потрапляння до рибацьких сіток ушкоджень плавців та голови. На відміну від останніх, знайдене 26.10 тіло має наявні механічні ушкодження від контакту із рухливими частинами машин плавучих засобів.

    Загалом серед причини загибелі дельфинів за результатами досліджень, що проводились в період з 1999 по 2000 рік біля Керченської протоки, 20% відводилося на летальні випадки пов’язані із асфіксією. Решта азовок гибли як від поганих умов живлення, так і під час сезонних міграцій[3] .

    Висловлюємо щіру подяку Ганні Владовій за своєчасну участь у зборі фактичного матеріалу та запрошуємо небайдужих приєднатися до спостережень за дельфінами і передачі інформації до Приазовського природного парку.

    Використані джерела

    1. Вовк О.А. Приазовський національний природний парк «Основні фактори впливу на чисельність «червонокнижних» видів ссавців на території Приазовського національного природного парку» 2014 г.

    2. Літопис природи Приазовського НПП 2011 - 2016 гг.

    3. Гольдин П. Е.Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского «Морская свинья в южной части азовского моря: находки и антропогенные факторы смертности» 2000г.

     

    М.н.с. В.Ткаченко


    Обновлено (15.11.2016 06:54)

     

    Інтерпретація природи в Україні

    Поняття «інтерпретація» в нашій країні досить нове, проте в США засади інтерпретації використовуються понад півстоліття. Інтерпретація – це комунікативна концепція та методологія викладання інформації широкому колу слухачів у зрозумілій та цікавій формі.

    У місті Київі 3-7 жовтня 2016 року пройшов ряд заходів, що проведені Українським екологічним клубом «Зелена хвиля» у партнерстві з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління, які були присвячені саме інтрепретації.

    3 жовтня у Креативному просторі HUB 4.0 відбулось засідання у форматі «круглий стіл», на якому виступили експерти з Національної асоціації інтерпретаторів (США) та Лісової агенції США, Центру агро- та екотуристичного розвитку Республіки Білорусь та провідні українські спеціалісти. Результатом засідання стало схвалення створення Української асоціації інтерпретаторів.

    З 4 по 7 жовтня на базі Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка вперше в Україні відбувся тренінг «Організація експлуатації діяльності на територіях установ природно-заповідного фонду за методикою інтерпретації природи» з подальшою сертифікацією. Тренінг здійснювався досвідченими закордонними фахівцями з інтерпретації природних об’єктів: Емілі Джейкобс та Коррі Делабрю. У тренінгу прийняв участь м.н.с. наукового відділу Приазовського НПП Брен О.Г., який успішно склав іспит та захистив власну презентацію, використовуючи різні техніки інтерпретації.

     

    Враховуючи багаті природні ресурси нашого краю та високий рекреаційний потенціал Приазовського національного природного парку можна підсумувати, що інтерпретації природи в Україні бути!


     

    Відбулося засідання НТР ПНПП

    4 жовтня 2016 р. відбулося засідання Науково-технічної ради парку. На порядку денному було винесено два питання:

    1.Про узгодження лімітів на використання природних ресурсів на території ПНПП на 2017 р.

    2.Про розробку природоохоронних заходів та умови їх реалізації на території Приазовського НПП.

    На початку засідання секретар НТР ПНПП Барабоха Н.М. інформувала присутніх про зміни в складі НТР: з загального списку НТР (17 членів) 4 члени взагалі вибули з різних причин. На сьогоднішньому засіданні НТР з 13 дійсних членів присутні 8 членів НТР. Присутні також начальники відділів та ПОНДВ парку.

    1.Про узгодження лімітів на використання природних ресурсів на території ПНПП на 2017 р.

    Відносно першого питання засідання НТР щодо узгодження лімітів на використання природних ресурсів на слідуючихй рік начальник наукового відділу Н.М.Барабоха повідомила, що відсутні заявки на використання природних ресурсів (заготівля очерету) на 2017 р. від місцевого населення, тоді як в минулому році такі заявки були від жителів Бердянського району. Адміністрація парку в такому разі не підготовила матеріали на оформлення лімітів на використання природних ресурсів в 2017 р.

    Вирішили:

    1.Інформацію щодо відсутності необхідності оформлення матеріалів щодо лімітів на використання природних ресурсів на 2017 р. прийняти до відома.

     

    2.Про розробку природоохоронних заходів та умови їх реалізації на території Приазовського НПП.

    Виступили з інформацією про сучасний стан з’єднувального каналу та Молочного лиману заступник директора-головний природознавець парку, заступник голови НТР ПНПП В.Г.Санько, з пропозиціями щодо необхідності терміново проводити природоохоронні заходи на гирловій частині каналу члени НТР В.О.Демченко та І.О.Халіман.

    Вирішили:

    1.Рекомендувати адміністрації Приазовського НПП терміново провести природоохоронні заходи, які забезпечать відновлення постійного водосполучення Молочного лиману з Азовським морем, що надасть можливість зберегти водні живі ресурси, шляхом переміщення піщано-черепашкової сумішші в гирловій частині з’єднувального каналу лиман-море.

    2.Зобов’язати адміністрацію парку контролювати процес розчищення гирла з’єднувального каналу Молочний лиман-Азовське море у термін до 20.10.2016 р. та шукати можливості підтримки каналу в робочому стані до початку будівництва гідротехнічної споруди в гирлі з’єднувального каналу.

    3.Рекомендувати адміністрації парку в разі можливості виникнення негативної ситуації не допустити масової загибелі водних живих ресурсів шляхом проведення оперативних природоохоронних заходів (меліоративний лов та інш.) відповідно діючого законодавства України.

    Усі присутні 8 членів НТР проголосували одноголосно за рішення з першого і другого питання порядку денного засідання НТР ПНПП.

     

     

    Науковці парку з вчителями на екскурсії по об’єктам ПЗФ м.Мелітополя

    5 жовтня в Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді було проведено семінар для вчителів екології та біології місцевих шкіл на тему "Природоохоронний аспект проведення навчальної практики та екскурсій з екології", в якому прийняли участь начальник наукового відділу парку Н.Барабоха та її заступник С.Яровий.

     

    Вчителів чекала цікава екскурсія, майже за 2,5 години на автобусі вони об’їздили усі 8 природоохоронних об’єктів рідного міста. В автобусі і на об’єктах представники ЦЕНТУМ і науковці парку розповідали про історію створення, цінність і сучасний стан, біорізноманіття і екологічні проблеми природоохоронних об’єктів: Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Парк культури і відпочинку ім. М.Горького", парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Алея Слави", "Парк біля залізничної станції Мелітополь", "Лісорозсадник" і"Парк НДІ зрошувального садівництва" (Дача Фелібера), "Студентський гай", ботанічна пам’ятка природи "Черешневий дуб", ландшафтний заказник місцевого значення "Заплава р.Молочної". Екскурсія пройшла дуже жваво, дискусійно, особливий інтерес викликали недавно проголошені (в 2015 р.) природоохоронні об’єкти – "Студентський гай" та "Заплава р.Молочної", так як деякі вчителі тут побували уперше.